Де світло не згасає:Пункт незламності на сонячних батареях допомагає Шостці вистояти

Шостка, місто з населенням близько 70 тисяч, знаходиться на північному сході Сумщини, всього за кілька десятків кілометрів від російського кордону. Від початку повномасштабного вторгнення мешканці міста вимушені жити в умовах щоденних тривог, регулярних атак на енергетичну інфраструктуру та тривалої відсутності електроенергії. Світло зникає без попередження, а з ним і опалення, вода, мобільний зв’язок та інтернет. Для людей кожний такий блекаут — чергове випробування на витривалість. Та є місце, де світло не згасає. Завдячуючи підтримці ЄС, місцева громадська організація «Оберіг майбутнього» перетворила комунальне приміщення на енергонезалежний хаб, місце, де жителі завжди знайдуть світло, тепло, зв’язок, а також упевненість у тому, що вони не наодинці з цією бідою.

«Ракети, бомби і дрони прилітають мало не щодня, і практично щотижня руйнують енергетичну інфраструктуру, — розповідає Микола Нога, міський голова Шостки. — За таких умов місцеві органи влади не можуть повноцінно надавати послуги». Воду подають за графіком 2 години на добу, лікарні виживають на генераторах, а відбудова енергетичної інфраструктури перетворилася на щоденну гонитву. Населенню Шостки кожне аварійне відключення дається ціною людського життя. «Під час знеструмлення у жовтні 2025 року ми на місяць лишилися без електрики, — згадує Марина Гуленок, місцева активістка та підприємиця. — Темрява була такою депресивною. Підніматися додому пішки на восьмий поверх та жити без інтернету було виснажливо».

Більш ніж прихисток

Коли електропостачання відсутнє тижнями, місце, «де світло не згасає», стає справжнім порятунком. «Наша громада однією з перших в Україні створила пункти обігріву, що пізніше перетворилися на пункти незламності,» — пояснює міський голова. Сьогодні мережа з 30 пунктів незламності стала для мешканців Шостки рятівним колом під час відключень, даючи доступ до найнеобхідніших послуг, інформації та зв’язку.

Та пункт, заснований ГО «Оберіг майбутнього» за підтримки ЄС і з допомогою організації «Людина в біді», пропонує дещо інше. Замість дизельних генераторів, гучних, які забруднюють навколишнє середовище та залежать від пального, яке, до того ж, не завжди є, це місце використовує сонячну станцію та систему акумулювання. «Вдень сонячні панелі забезпечують освітлення, інтернет, заряджають павербанки, ноутбуки, гріють воду та живлять каналізаційний насос, в той же час акумулюючи електроенергію,» — пояснює Олексій Ліфиренко, проєктний менеджер.

У сонячні місяці пункт може працювати незалежно необмежений період часу. І навіть у хмарні зимові дні батареї дозволяють живити найважливіші потреби до 24 годин.

Це приміщення стало більш ніж центром надзвичайної допомоги. Це гостинний громадський простір, де діти можуть навчатись онлайн, люди, що працюють віддалено, заробляють на життя, пенсіонери залишаються на зв’язку з рідними та заряджають необхідне медичне приладдя, а сусіди просто збираються разом на чашку гарячого чаю. «Ми не просто «місце підзарядки», — запевняє Олексій. — Ми створили затишне місце для соціалізації, психологічної підтримки та дистанційного навчання».

Тепер пункт незламності — частина щоденного життя місцевих мешканців. 42-річна Наталія Заєць навідується сюди майже щодня. «Тут постійний інтернет та електрика», — розповідає вона. «Тут люди різного віку почуваються захищено і в безпеці». 65-річна Ліна Супруненко найбільше переживала за зв’язок із родиною під час тривалих відключень. «Найтяжче — це коли немає можливості поспілкуватися», — зазначає жінка. Вона часто заходить до центру, аби зарядити телефон.

Із моменту відкриття у 2023 році пункт незламності допоміг близько 3 тисячам жителів. Понад тисяча людей скористалися центром тільки у 2025 році, після встановлення сонячної станції, що забезпечила безперебійну електроенергію, комунікацію та базові послуги під час надзвичайного стану. Олексій підкреслює: «У прифронтових містах енергетична безпека дорівнює виживанню. Ворог може зруйнувати велику електростанцію, але сонце вимкнути не може».

Не просто виживання

Успіх ініціативи демонструє, чому співпраця місцевих органів влади, громадянського суспільства та міжнародних організацій є такою безцінною. «Органи самоврядування — то стовбур, а громадськість — гілки, що сягають звичайних громадян, забезпечуючи їхні базові потреби», — пояснює міський голова. Поки місцева влада зосереджує зусилля на відновленні інфраструктури міста, такі організації, як «Оберіг майбутнього» можуть швидко реагувати на суспільні потреби.

«Без фінансової та експертної підтримки ЄС прифронтові громади просто не знайшли б ресурсів на подібні інвестиції», — додає Олексій Ліфиренко. — «Місцеві бюджети практично повністю спрямовуються на оборону та відбудову після руйнувань». Приклад цього пункту незламності вже надихнув і інші громадські організації Шостки на пошук подібних рішень із сонячною енергетикою для роботи офісів і укриттів. Та і «Оберіг майбутнього» планує далі рухатись у цьому напрямку. Організація хоче поширювати цей досвід на ще один комунальний об’єкт, сприяючи переходу до енергетичної стійкості та екологічності громад Сумщини.

Там, де знеструмлення стали частиною щоденного життя, цей пункт незламності доводить: стійкість можна розбудовувати, громада за громадою. Це приклад того, як відновлювальна енергія, місцева ініціатива та міжнародна солідарність допомагають громаді витримувати постійні наслідки війни. «Україна зіштовхнулась із безпрецедентними викликами і вчиться виживати й адаптуватися без електрики, каналізації та інших централізованих послуг, — каже Микола Нога. — Витримає наше місто, тоді й Сумщина витримає. Вистоїть Сумщина, то й Україна вистоїть. А незалежна Україна — це сильна Європа».

Авторки: Вольга Прохарава, Катерина Пироженко