Як ЄС підтримує Україну: від санкцій до військової та гуманітарної допомоги

21 Липня, 2022

  • Як ЄС підтримує Україну?
  • ЄС обіцяв ввести «масштабні санкції» проти Росії. Кого і як вони зачеплять?
  • Які санкції ввели проти Білорусі за співучасть режиму Лукашенка у війні?
  • ЄС постачатиме Україні військову техніку: що це означає?
  • Скільки ЄС надасть гуманітарної допомоги населенню?
  • Як ЄС допомагає українським біженцям?
  • Що робить ЄС аби Україна не залишилася без енергії?
  • Україна офіційно подала заявку на вступ до Європейського Союзу: як відреагував ЄС?
  • Як ЄС підтримує Молдову в цій ситуації?
Картка %1 із %2

Як ЄС підтримує Україну?

У відповідь на вторгнення Росії в Україну лідери Європейського союзу рішуче засудили російську агресію та порушення норм міжнародного права. Вони вимагають негайного припинення військових дій, виведення збройних сил і військової техніки, поваги до територіальної цілісності, суверенітету й незалежності України.

ЄС підтримує Україну не лише на словах, але й на ділі. Вперше у своїй історії ЄС профінансує закупівлю та доставку зброї й іншого військового обладнання до країни, що не є його членом. Водночас ЄС посилює санкції проти Кремля й режиму Лукашенка в Білорусі.

ЄС обіцяв ввести «масштабні санкції» проти Росії. Кого і як вони зачеплять?

Вперше в історії ЄС вводить настільки масштабні санкції. Вони завдадуть важкого удару по російській економіці та по Кремлі.

ЄС запровадив шість хвиль санкцій разом зі своїми партнерами й союзниками: НАТО, G7, США, Великобританією, Канадою, Норвегією, Південною Кореєю, Японією та Австралією. 

Перший пакет було прийнято 23 лютого у відповідь на визнання Росією так званих «ДНР» та «ЛНР». Вже наступного дня, 24 лютого, було узгоджено другий пакет ‒ через вторгнення Росії в Україну. Про ще жорсткіші обмеження ЄС оголосив 26 лютого, 28 лютого, 15 березня, 8 квітня і 30 травня. 21 липня було ухвалено заходи для посилення існуючих санкцій проти Росії.

Фінансовий сектор

ЄС відключив ключові російські банки від SWIFT ‒ основної міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів. 2 березня було введено санкції проти семи банків, а 3 червня обмеження ввели щодо ще трьох фінансових установ, зокрема Сбербанку. Це матиме серйозні наслідки для економіки Росії, обмежить її доступ до світових фінансових ринків та ускладнить оплату за імпортовані товари й отримання платежів ‒ за експортовані. Крім цього, ЄС наклав повну заборону на транзакції та заморозив активи чотирьох ключових російських банків, повністю відрізавши їх від ринків. Вони складають 23% російського банківського сектору. Це ще більше послабить фінансову систему Росії.

ЄС також заборонив проводити операції з Центральним банком Росії ‒ ключовою фінансовою держустановою. Це паралізує мільярди валютних резервів Росії, що зберігаються за кордоном, і потенційно перекриє фінансування режиму Путіна: грошей на війну у нього буде набагато менше. 

Санкції ЄС обмежили доступ Росії до найважливіших ринків капіталу: тепер російські державні структури не зможуть розміщувати акції на торгових майданчиках ЄС, європейські банки не прийматимуть депозити від громадян і резидентів Росії, Центральні депозитарії цінних паперів ЄС не вестимуть їхніх рахунків й не продаватимуть їм цінні папери в євро.

ЄС також заборонив надавати будь-які послуги кредитного рейтингу російським фізичним та юридичним особам. Таким чином, їхній доступ до фінансових ринків ЄС буде перекрито.

3 червня ЄС заборонив надання уряду Росії та юридичним особам бізнес-послуг бухгалтерського обліку, аудиту, бухгалтерського й податкового консалтингу, управління зв’язками з громадськістю та бізнес-консультацій.

Ці санкції націлені на 70% російських банків та ключових державних компаній, зокрема у сфері оборони. Вони підвищать вартість позик, спричинять інфляцію, поступово підірвуть промислову базу Росії, завадять приховуванню статків російської еліти в безпечних сховках Європи.

Повітряний простір і транспорт

ЄС закриває свій повітряний простір для російських літаків, зокрема й приватних суден. Вони більше не зможуть приземлятися, злітати або транзитом перетинати територію ЄС.

8 квітня було введено заборону на вхід суден під російським прапором до портів ЄС, а також на роботу російських і білоруських автотранспортних операторів на території ЄС. Певні винятки стосуватимуться предметів першої необхідності, таких як сільськогосподарські та харчові продукти, гуманітарна допомога, енергетика.

Європейський Союз також заборонив експорт товарів і технологій авіаційної й космічної промисловості, страхування й технічне обслуговування. Ці санкції будуть дуже ефективними, адже три чверті російського авіапарку було збудовано в ЄС, США та Канаді.

Енергетичний сектор

30 травня ЄС ввів ембарго на імпорт російської нафти. Санкції негайно вплинуть на 75% імпорту російської нафти й 90% до кінця року. Тимчасовий виняток буде зроблено щодо сирої нафти, яка постачається по трубопроводу до Угорщини, Словаччини та Чехії. А через 6 місяців буде заборонено страхувати й фінансувати транспортування російської нафти до третіх країн, зокрема морськими шляхами.

ЄС заборонив продаж, поставку, передачу та експорт до Росії певних товарів і технологій нафтопереробної промисловості, а також надання супутніх послуг.

Таким чином, ЄС вдарить по російському нафтовому сектору й унеможливить модернізацію цієї галузі.

15 березня ЄС заборонив інвестувати в енергетичний сектор Росії та ввів повне експортне обмеження на обладнання, технології та послуги для енергетичної галузі.

П’ятий пакет санкцій 8 квітня обмежив імпорт російського вугілля. Це вплине на одну четверту частину експорту російського вугілля і знизить дохід Росії на 8 млрд євро на рік.

Технології

ЄС ввів обмеження на експорт товарів і технологій подвійного призначення, а також тих продуктів, які можуть бути використані для посилення обороної й безпекової сфер Росії, наприклад, напівпровідники і передові технології, а також реактивне паливо й паливні присадки.

9 березня ЄС ввів додаткові обмеження на експорт технологій морської навігації та радіозв’язку, додав російський морський регістр судноплавства до переліку державних підприємств, на які поширюються фінансові санкції, та ввів положення про попередній обмін інформацією щодо експорту морського безпекового обладнання.

8 квітня ЄС запровадив додаткові цільові заборони на експорт у галузях, в яких Росія залежна від поставок ЄС. Це включає в себе квантові обчислення, передові напівпровідники, чутливе обладнання, транспорт, хімічні речовини і спеціальні каталізатори для використання в нафтопереробній промисловості.

3 червня ЄС розширив список експортних обмежень, включивши до нього хімічні речовини, які можуть бути використані у процесі виробництва хімічної зброї.

Промисловість

15 березня ЄС ввів торговельні обмеження на чавун і сталь. Це коштуватиме Росії 3,3 млрд євро.

Торгівля

15 березня ЄС разом із членами Світової організації торгівлі (СОТ) вирішили призупинити режим найбільшого сприяння російським товарам і послугам на європейських ринках, що позбавить Росію значних привілеїв. СОТ оголосила свою позицію після заяви G7 11 березня

ЄС також ввів заборону на імпорт цементу, гумових виробів, деревини, міцних та алкогольних напоїв (включаючи горілку) й високоякісних морепродуктів (включаючи ікру). 21 липня було додано заборону на імпорт російського золота.

ЗМІ

ЄС призупинив мовлення Sputnik і RT / Russia Today, а також Росія РТР / РТР Планета, Росія 24 / Росія 24 і TV Centre International – прокремлівських дезінформаційних засобів, націлених на аудиторію в Україні та ЄС, а також поширення пропаганди на підтримку агресії Росії проти України.

Ця заборона діятиме, допоки Росія не припинить агресію проти України й не перестане розповсюджувати дезінформацію та маніпулювати фактами задля дестабілізації ситуації в ЄС.

Індивідуальні санкції

ЄС ввів санкції проти 1,212 фізичних і 108 юридичних осіб: їхні активи було заморожено, як і заборонено надавати їм кошти. Крім цього, вони більше не зможуть в’їхати або транзитом перетнути територію ЄС.

До санкційного списку ввійшли президент і міністр закордонних справ Росії, члени Ради національної безпеки, які підтримали визнання так званих «ДНР» і «ЛНР», й усі депутати Держдуми, що ратифікували Договір про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу між Росією й сепаратистськими територіями. 

Під санкції потрапили також олігархи та бізнесмени, залучені до нафтової, банківської й фінансової сфер, члени уряду, високопоставлені військові й військові високих рангів, причетні до звірств в Україні, а також дезінформатори, що поширювали антиукраїнські наративи і пропагували вторгнення в Україну.

ЄС також заборонив проведення операцій з окремими державними підприємствами військово-промислового комплексу Кремля.

Крім цього, дипломати, російські чиновники й бізнесмени більше не матимуть спрощеного візового режиму до ЄС. Це рішення не торкнеться звичайних громадян Росії.

ЄС також боротиметься із продажем громадянства – так званих «золотих паспортів», які дозволяють багатим росіянам набути європейського громадянства. Крім цього, Європейський Союз ввів заборону на експорт предметів розкоші, наприклад, дорогих автомобілів чи ювелірних виробів, щоб безпосередньо вдарити по російській еліті.

Свіжі новини про санкції можна знайти на нашій сторінці #StandWithUkraine та на сторінці Європейської комісії.

Які санкції ввели проти Білорусі за співучасть режиму Лукашенка у війні?

Режим Лукашенка підтримує військову агресію Росії проти України: дозволяє зберігати зброю на території Білорусі, запускати з неї балістичні ракети, перевозити російських військових, важке озброєння, танки та військові транспортні засоби, вилітати військовим літакам до України й заправляти російську військову техніку.

У відповідь ЄС ввів санкції проти білорусів, які сприяють вторгненню в Україну, і обмежив торгівлю в низці ключових секторів.

Санкції було введено проти 42 білоруських військовослужбовців: ЄС заморозив їхні активи та заборонив в’їзд.

Європейська рада також ввела додаткові обмеження на торгівлю товарами, що використовуються для виробництва тютюнових виробів, палива, будматеріалів, добрив тощо. Було обмежено експорт товарів і технологій подвійного призначення, а також інших передових продуктів і супутніх послуг, які можуть сприяти військовому, технологічному, оборонному й безпековому розвитку Білорусі.

9 березня ЄС відключив три білоруські банки від SWIFT: Белагропромбанк, Банк Дабрабит і Банк розвитку Республіки Білорусь. 3 червня до них приєднався Білоруський банк розвитку та реконструкції. ЄС також заборонив проведення операцій, пов’язаних із управлінням резервами або активами, із Центральним банком Білорусі, а також державне фінансування торгівлі й інвестицій у Білорусь.

ЄС постачатиме Україні військову техніку: що це означає?

За словами Верховного представника ЄС Жозепа Борреля, «впало ще одне табу» – вперше у своїй історії ЄС надасть летальну зброю третій країні.

 

Спочатку ЄС погодився мобілізувати 500 млн євро через Європейський фонд миру для фінансування постачання летального та іншого спорядження українській армії. Ця цифра зросла за рахунок додаткових траншів по 500 млн євро, доданих 23 березня, 13 квітня, 13 травня і 19 липня. Тепер загальна сума допомоги складає 2,5 млрд євро.

ЄС фінансуватиме як забезпечення, так і постачання Збройним Силам України засобів індивідуального захисту, аптечок, палива, а також військової техніки для доставки летальної зброї для оборонних цілей. Тривалість заходів допомоги було продовжено на 24 місяці.

Скільки ЄС надасть гуманітарної допомоги населенню?

348 млн євро було виділено на проєкти гуманітарної допомоги для мирних жителів, які постраждали від війни в Україні. Зокрема, Україна отримала 335 млн євро, а Молдова 13 млн євро на підтримку українських біженців. Люди отримують їжу, воду, медичну допомогу, житло й задовольняють основні потреби за рахунок гуманітарної допомоги ЄС.

Ще 330 млн євро доступні в рамках програми екстреної підтримки, що сприяє доступу до основних товарів і послуг, таких як освіта, охорона здоров’я та харчування. Фінансування допомагає захистити населення як внутрішньо переміщених осіб, так і приймаючі громади, а також підтримує малі й середні підприємства та сільське господарство. Ще одна важлива мета – реконструкція цивільної маломасштабної інфраструктури, забезпечення енергетичної та кібербезпеки, свобода ЗМІ й боротьба проти дезінформації.

9 квітня на глобальному заході «Stand Up for Ukraine», започаткованому Європейською комісією та Канадою, було зібрано 9,1 млрд євро для переселенців як всередині України, так і за кордоном, у тому числі 1 млрд євро від Європейської комісії. Крім цього, Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив про надання додаткової позики в розмірі 1 млрд євро для покриття потреб людей, переміщених через вторгнення.

Комісія координує надання матеріальної допомоги Україні через Механізм цивільного захисту ЄС, що стало найбільшою активацією Механізму в історії. 27 держав-членів ЄС, а також Норверія, Туреччина й Північна Македонія, вже зголосилися на поставку 80 млн предметів першої необхідності:  аптечок, обладнання для укриття, протипожежного спорядження, водяних насосів, генераторів електроенергії й палива. Нові пропозиції надходять щодня.

Молдова також активувала Механізм підтримки українських біженців. Австрія, Франція та Нідерланди вже запропонували їй допомогу. 3 березня ЄС вирішив надати Молдові 15 млн євро негайної допомоги й додаткові 5 млн євро для підтримки цивільного захисту.

Оскільки потреби швидко зростають, додаткова допомога була направлена в Україну через медичні запаси rescEU, які базуються в Німеччині, Угорщині та Нідерландах. Підтримка rescEU включає апарати штучної вентиляції легенів, інфузійні насоси, монітори, маски, халати, ультразвукові пристрої й кисневі концентратори на суму понад 14 млн євро.

Свіжі новини про допомогу можна знайти на нашій сторінці #StandWithUkraine та на сторінці Європейської комісії «Солідарність ЄС з Україною» (EU Solidarity with Ukraine).

Як ЄС допомагає українським біженцям?

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, майже шість мільйонів біженців з України були зареєстровані на території Європи від початку повномасштабного вторгнення. Більше чотирьох мільйонів подали на тимчасовий захист або подібні схеми національного захисту в Європі.

4 березня Рада Європейського Союзу ухвалила Директиву про тимчасовий захист, щоб забезпечити швидку й ефективну допомогу людям, які тікають від війни.

Згідно з Директивою українці, які рятуються від війни, отримають тимчасовий захист на території ЄС: зможуть проживати, вчитися, працювати й отримувати медичну допомогу.

Тимчасовий захист вже ввійшов у дію й застосовуватиметься до українських біженців протягом року. Захист може бути продовженим до трьох років, якщо ситуація в Україні не покращиться достатньо для того, щоб люди змогли повернутися додому. 

Іноземці й особи без громадянства, які легально проживають в Україні та не можуть повернутися до своєї держави, а також члени їхніх сімей, отримають захист в ЄС. Усім іншим буде дозволено транзитом перетнути ЄС для повернення до власних країн. 

Крім цього, ЄС спростить прикордонний контроль для біженців, забезпечить гнучкі умови в’їзду, доступ до рятувальних служб і гуманітарної допомоги, відкриє тимчасові пункти пропуску на кордоні та полегшить умови перевезення особистих речей і домашніх тварин.

А на спеціальній сторінці ЄС можна знайти інформацію для переселенців, які виїхали за кордон, із вичерпним описом їхніх прав у ЄС, практичними порадами й посиланнями на доступну підтримку в окремих державах-членах. Інформація для людей, які тікають від війни в Україні.

Що робить ЄС аби Україна не залишилася без енергії?

24 лютого, в день вторгнення, Україна почала випробовувати режим ізоляції від Росії. Це стало першим кроком підготовки синхронізації держави з європейською енергомережею. Після нападу Росії Україна заявила, що не буде відновлювати зв’язок із мережею країни-агресора. 

27 лютого Україна попросила ЄС екстрено під’єднати її до європейської мережі. Молдова приєдналася до цього прохання. 28 лютого Європейський Союз погодився синхронізувати Україну й Молдову зі своєю енергомережею.

ЄС також постачає газ до України через зворотній потік із Заходу на Схід. «Перші такі поставки з Угорщини відбулися цієї зими. Ми збільшили потік газу між Словаччиною та Україною і плануємо його розширити на наступні опалювальні сезони», – заявила єврокомісар з енергетики Кадрі Сімсон.

Єврокомісія склала перелік нагальних потреб України в енергетичному секторі: надання дизельного й реактивного палива, бензину та генераторів. Поставки вже заплановані з Литви, Польщі й Чехії та багато інших держав-членів пообіцяли свою допомогу.

Україна офіційно подала заявку на вступ до Європейського Союзу: як відреагував ЄС?

23 червня на саміті Європейської ради лідери ЄС одноголосно погодилися надати Україні статус кандидата за рекомендацією Єврокомісії від 17 червня.

Тепер Україна повинна досягти прогресу щодо умов, викладених у Висновку Єврокомісії, зокрема в боротьбі з корупцією та верховенстві права. Європейська комісія відстежуватиме прогрес України у виконанні цих умов і звітуватиме про них до кінця 2022 року. ЄС ухвалить рішення щодо наступних кроків, як тільки умови будуть повністю виконані.

Україна офіційно подала заявку на вступ до Європейського Союзу 28 лютого.

Через тиждень, 7 березня, ЄС погодився розпочати розгляд заявок на вступ від трьох країн. Хоч цей крок є суто технічним, він запустив процес розгляду України, Грузії та Молдови як країн-кандидатів.

 

Під час свого візиту до Києва 8 квітня президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн передала президенту України Володимиру Зеленському анкету, яка є відправною точкою для прийняття рішення ЄС щодо членства України.

Анкета є офіційним інструментом, за допомогою якого Європейська комісія оцінює готовність країни просуватися у процесі вступу, а саме отримати статус країни-кандидата й почати переговори.

«Завдяки Угоді про асоціацію Україна вже тісно пов’язана з Європейським Союзом. Тож ми будемо прискорювати цей процес, наскільки зможемо, забезпечуючи дотримання всіх умов», – наголосила Урсула фон дер Ляєн.

Із моменту підписання Угоди про асоціацію у 2014 році Україна розпочала амбітну програму реформ, щоб прискорити економічне зростання та покращити рівень життя. За цей період ЄС і фінансові установи виділили понад 17 млрд євро грантів і позик для підтримки реформ.

3 березня Республіка Молдова і Грузія також подали офіційні заявки на вступ до Європейського Союзу. 23 червня ЄС надав Молдові статус кандидата й визнав європейську перспективу Грузії, зазначивши, що статус кандидата буде надано після вирішення низки пріоритетів.

Свіжі новини про санкції можна знайти на нашій сторінці #StandWithUkraine та на сторінці Європейської комісії «Солідарність ЄС з Україною» (EU Solidarity with Ukraine).

Як ЄС підтримує Молдову в цій ситуації?

ЄС висловив непохитну підтримку суверенітету й територіальної цілісності Республіки Молдова.

«Молдова має право обирати свій зовнішньополітичний курс і ми впевнені, що ця країна належить до європейської сім’ї. Ми будемо продовжувати інтенсивну співпрацю на основі Угоди про асоціацію», – наголосив Верховний представник ЄС Жозеп Боррель під час візиту до Молдови 3 березня.

ЄС підкреслив свою солідарність з Молдовою, адже країна стикнулася з напливом біженців. За перший тиждень війни Молдова прийняла понад 100 тис. українців, з них понад 20 тис. дітей.

ЄС виділить 15 млн євро на допомогу в подоланні кризи біженців і додаткові 5 млн євро на підтримку цивільного захисту. 

Хорватія, Данія, Греція, Фінляндія та Швеція запропонували надати країні карети швидкої допомоги, намети, ковдри й польові кухні в рамках Механізму цивільного захисту ЄС. Це доповнить підтримку, запропоновану Австрією, Нідерландами і Францією.

Крім цього, ЄС допоможе зміцнити кібербезпеку Молдови. Експерти вже прибули до Кишинева, щоб оцінити, якої підтримки потребує держава. 

ЄС надасть медичне обладнання збройним силам Молдови і розгляне варіанти додаткової допомоги та матеріально-технічного забезпечення.

Європейський Союз також погодився якнайшвидше підключити Молдову до своєї енергомережі.

ЄС підтримує Молдову в рамках Плану економічного відновлення на суму 600 млн євро, а також Економічного та інвестиційного плану, який передбачає залучення до 3,4 млрд євро.

Вбудувати


Цікавитеся останніми новинами та можливостями?

Управління цим сайтом здійснюється Регіональною комунікаційною програмою «Східне сусідство ЄС» («EU NEIGHBOURS east») на 2020-2024 роки, що фінансується ЄС. Програма сприяє комунікаційній діяльності представництв Європейського Союзу в країнах Східного партнерства й працює під керівництвом Генерального директорату Європейської комісії з питань політики сусідства та переговорів із розширення, а також Європейська служба зовнішньої діяльності. Програма впроваджується консорціумом на чолі з B&S Europe.

Інформація на цьому сайті регулюється Положенням про обмеження відповідальності та захист персональних даних.
© Європейський Союз,