Високотехнологічні реабілітаційні послуги для подолання наслідків війни

“Моя рука відновилася приблизно на 90%, а нога ще не до кінця, але мені вже набагато краще. Коли я приїхав сюди, я не міг пересуватися без коляски. Зараз я можу”. Ігор Попович – військовий Збройних сил України. Кілька місяців тому, після інсульту, який стався під час виконання службових обов’язків, спочатку лікувався у польовому госпіталі, потім його перевели до медичного закладу в Луцьку, а зрештою госпіталізували до Володимирської лікарні. Тут він розпочав довгий і складний шлях реабілітації, необхідний для відновлення контролю над своїм тілом. У лікарні Ігор знайшов не тільки спеціалізовану медичну допомогу, а й реабілітаційне обладнання на базі штучного інтелекту, нещодавно придбане в рамках проєкту RehabHelpPL-UA. «Я ще не відновився на 100%», — каже він, «але я продовжую працювати і сподіваюся, що скоро все буде добре».

Зростаючий попит через військові травми та переміщення населення

Незважаючи на те, що муніципальні медичні установи по обидва боки польсько-українського кордону працюють у рамках різних систем охорони здоров’я, вони мають подібні проблеми. Хронічна нестача обладнання та медичного персоналу в поєднанні зі стабільним зростанням кількості пацієнтів виснажує місцеві ресурси, ускладнюючи доступ до спеціалізованої медичної допомоги. Ці виклики посилилися через війну: польські прикордонні регіони реагують на приплив українських біженців, а українські заклади стикаються зі зростаючим попитом на реабілітацію та довгострокове лікування травм, пов’язаних з війною.

Для вирішення цих проблем проєкт RehabHelpPL-UA, що реалізується в рамках програми Interreg NEXT Польща-Україна, поставив собі за мету поліпшити доступ до високоякісних медичних послуг шляхом інвестицій в інфраструктуру, обладнання та навчання персоналу. У муніципальній лікарні в м. Білосток (Польща) проводиться реконструкція відділень внутрішньої медицини та реабілітаційної клініки. Тим часом лікарня у Володимирі (Україна) покращує свої реабілітаційні послуги завдяки сучасному високотехнологічному обладнанню, зокрема реабілітаційним послугам на основі штучного інтелекту. Обидві установи також розширюють психологічну підтримку для людей, які страждають на депресію та травми. Крім того, в рамках проєкту планується найближчим часом створити системи телеконсультацій, щоб забезпечити обмін медичними та телевізійними зображеннями з таких пристроїв, як ультразвукові апарати, сканери та магнітно-резонансні томографи.

Швидкі результати завдяки передовим технологіям

Передові медичні технології можуть стати проривом для систем охорони здоров’я, що перебувають під тиском. Вони допомагають розширити доступ до медичної допомоги, сприяють більш ранній і точній діагностиці, а також покращують загальну якість лікування та результати пацієнтів. Ганна Нестеряк, керівник проєкту, дуже пишається новим технологічним обладнанням лікарні. «Серед інших інструментів ми отримали робототехнічну систему для реабілітації верхніх кінцівок та вертикалізатор для нижніх кінцівок: за рік ними змогли скористатися понад 700 пацієнтів, як цивільних, так і військових, які отримали поранення в зонах конфлікту. Результати вражають». У країнах, де ресурси системи охорони здоров’я обмежені, вплив високотехнологічної медичної допомоги може бути особливо сильним. Сучасні інструменти дозволяють лікарням ефективніше використовувати обмежений персонал і обладнання, лікувати більше пацієнтів і зменшувати ризик медичних помилок. Водночас вони допомагають зменшити регіональні розбіжності, наближаючи спеціалізовані послуги до віддалених і недостатньо забезпечених медичною допомогою громад, які інакше мали б обмежений доступ до сучасного лікування або взагалі б його не мали.

У Володимирській лікарні фізіотерапевти, які беруть участь у проєкті, кажуть, що нове обладнання прискорює одужання, допомагаючи їм краще розуміти проблеми пацієнтів із рухом. Стіл-вертикалізатор чітко показує, коли нога занадто скута, щоб продовжувати вправу. Якщо це трапляється, система подає сигнал, і терапевт розуміє, що час зупинитися, дати пацієнту відпочити або продовжити пізніше. Роботизована система, яка використовується для реабілітації рук, також вимірює, як рухаються суглоби і наскільки вони сильні. Ця інформація допомагає терапевтам підготувати план реабілітації, адаптований до кожного пацієнта. Христина Савюк, координаторка реабілітації, явно дуже задоволена отриманими результатами. «Нове обладнання дійсно має для нас велике значення, ми бачимо прогрес з кожним днем, наприклад, наскільки сильнішою стала кінцівка з понеділка по п’ятницю або як покращився рух у лікті. Пацієнти теж це люблять. Вони просуваються вперед швидше і з набагато позитивнішим настроєм, ніж під час традиційної пасивної терапії. Ігри на екрані дозволяють їм зосередитися на тому, що відбувається там, а не на самих зусиллях, що робить весь процес не тільки швидшим і ефективнішим, але й просто приємнішим».

Важливий досвід, яким варто поділитися з європейськими партнерами

Ще однією важливою складовою проєкту є навчання медичного персоналу. Українські лікарі вже взяли участь у тренінгах з управління болем у Білостоці, Польща. Наразі планується новий спеціалізований курс, який об’єднає всіх партнерів для оцінки використання та результатів роботи роботизованої реабілітаційної системи. «Коли кілька років тому проєкт тільки розроблявся, ми розраховували на отримання досвіду від наших польських партнерів, і ми, безперечно, його отримали, – продовжує Нестеряк. – Але з початку війни наша лікарня також накопичила великий досвід, особливо у галузі реабілітації. Тепер наші медичні фахівці можуть ділитися своїми знаннями і з польськими колегами».

Насправді, передові медичні технології у поєднанні з належним навчанням також можуть сприяти розвитку місцевого потенціалу, допомагаючи утримати кваліфікованих фахівців і підтримуючи довгостроковий розвиток прикордонних регіонів. «На початку війни багато європейських країн допомогли нам обладнанням, навчанням, ліками та витратними матеріалами, які ми використовуємо і досі, – підсумовує медичний директор Сергій Ярмолін, – але постійне партнерство, яке забезпечили такі інструменти, як транскордонне співробітництво, стало життєво важливим для нашої лікарні та нашого міста».

Автор: Даніела Кавіні