Війна змінює обличчя медицини в Україні

«Кілька років тому нам довелося б ампутувати ногу цьому пацієнту. Сьогодні ми можемо врятувати його ногу та відновити її функцію». Ми зустрічаємо Андрія Бучока біля операційної, у коридорі, з кров’ю на штанях. Він — молодий хірург у Багатопрофільній клінічній лікарні Ужгорода, українського міста поблизу кордонів зі Словаччиною та Угорщиною. Медичний заклад, що зазнає тиску війни, але здатний покращувати свою роботу також завдяки співпраці з партнерськими лікарнями, яку підтримує програма Interreg NEXT «Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна».

Військовий тиск на медичні служби

До війни у столиці Закарпаття проживало близько 120 000 мешканців. Сьогодні її населення збільшилося за рахунок біженців, переселенців та поранених пацієнтів, які вирушили на захід у пошуках безпечнішого житла або лікування. Навантаження на місцеву інфраструктуру є значним. Лише за чотири роки кількість людей, яким надає допомогу лікарня, майже подвоїлася. «Війна мала величезний вплив на медичні послуги та навантаження на лікарів, особливо у травматологічному відділенні», — каже Наталія Гема-Бахина, головний лікар лікарні. «Тільки минулого року ми провели 1 600 операцій. Ми виконуємо від 10 до 15 травматологічних операцій на день: для нас це справжнє навантаження».

У відділенні ортопедії та травматології в Ужгороді хірурги переосмислюють межі можливостей військової медицини. Відділення поділене на дві частини: цивільну допомогу та лікування складних травм, де лікарі ретельно документують кожен випадок — від передопераційних знімків до довготривалого відновлення. Одним із прикладів є солдат із руйнівним переломом п’яткової кістки, що супроводжувався значною втратою кісткової тканини. Лікарі спочатку стабілізували травму, а потім відновили пошкоджені тканини. Після загоєння вони запланували встановити титановий імплант для реконструкції кістки. Вже через три тижні після останньої операції пацієнт знову ходив.

Інфекції є однією з найбільших проблем. Багато пацієнтів надходять після лікування у кількох лікарнях, часто з бактеріями, стійкими до багатьох ліків. «У цих ранах ми виявляємо всі види мікроорганізмів», — пояснює Андрій Бучок. Як наслідок, він менше покладається на антибіотики, а більше — на хірургічне втручання. «Найкращий антибіотик — це агресивне очищення рани, — каже він, — видалення інфікованих тканин». Антибіотики застосовуються лише в окремих випадках, наприклад після внутрішньої фіксації пластинами або штифтами. Але часто, додає він, пацієнти вже пройшли кілька курсів антибіотикотерапії з незначним ефектом. «До того часу, як вони потрапляють до нас, вони вже пройшли чотири-п’ять різних курсів лікування, і це не допомогло».

Збільшення хірургічних потужностей для лікування травм

З 2022 року зміцнення системи охорони здоров’я вздовж кордону між ЄС та Україною стало пріоритетним завданням. Серед ключових ініціатив — два проєкти, що фінансуються ЄС у рамках програми «Інтеррег NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна», спрямовані на посилення потенціалу хірургічних відділень та оснащення лікарень необхідним ультразвуковим обладнанням. Проєкти TRAUMAHUA та HUSKUARADIO об’єднують три медичні заклади, розташовані на відстані менше ніж 50 кілометрів один від одного: Ужгородську клінічну лікарню (Україна), лікарню St. Damján Görögkatolikus Kórház у Кішварді (Угорщина) та поліклінічну лікарню у Кральовському Хлмеці (Словаччина). Разом вони створюють більш скоординовану та стійку транскордонну систему медичного обслуговування в регіоні, на який лягає дедалі більший тягар.

У рамках проєкту TRAUMAHUA Ужгородська клінічна лікарня посилює свою спроможність реагувати як на поранення, пов’язані з війною, так і на зростаючу кількість випадків дорожньо-транспортних травм уздовж жвавого коридору E573. Ця ініціатива покращує роботу травматологічних відділень та хірургічного відділення завдяки новому обладнанню, а також підтримує реконструкцію ключових приміщень. Водночас лікарі співпрацюють із транскордонними партнерами над впровадженням спільних протоколів лікування, щоб забезпечити однакову медичну допомогу пацієнтам по обидва боки кордону. Мета полягає у зменшенні ускладнень, скороченні термінів одужання та, зрештою, у порятунку більшої кількості життів. «В Ужгородській клінічній лікарні ми вже мали кваліфікований персонал, — каже керівниця проєкту Юлія Берлянук, — але нам потрібно було модернізувати відділення за допомогою ремонту та нового обладнання. Зараз ми придбали два апарати, які наші лікарі дуже цінують, оскільки вони допомагають швидше зупиняти кровотечі та покращують результати операцій».

Ультрасучасні ультразвукові системи

Сучасне високотехнологічне обладнання може зробити ще щось: сприяти ранній діагностиці, а отже, й ефективнішому лікуванню. Раннє виявлення захворювань дозволяє проводити менш інвазивні операції та прискорює одужання. Це зменшує навантаження як на пацієнтів, так і на систему охорони здоров’я. Проєкт HUSKUARADIO сприяє покращенню діагностиці завдяки передовій ультразвуковій технології, яка є швидкою, безпечною, неінвазивною та може повторюватися стільки разів, скільки потрібно. В ендоскопії ці пристрої є незамінними для швидкого виявлення внутрішніх кровотеч та пошкоджень органів. Вони використовуються для широкого спектру обстежень, включаючи обстеження черевної порожнини, сонних артерій та гінекологічні обстеження.Спеціаліст з ультразвукової діагностики Марина Фрінт підтверджує якість нової технології: «Система тепер дозволяє досліджувати як поверхневі, так і глибокі тканини, а також виявляти навіть дуже дрібні ураження. Вона забезпечує зображення високої роздільної здатності — від сканування серця та черевної порожнини до гінекологічних обстежень та обстежень передміхурової залози. Це чудовий спосіб підвищити точність діагностики».

Обмін знаннями для покращення рішень

Окрім модернізованих приміщень, нових інструментів та узгоджених протоколів, обидва проєкти приділяють велику увагу професійному обміну. У рамках спільних тренінгів та семінарів лікарі з партнерських лікарень регулярно діляться знаннями, порівнюють практики та навчаються на досвіді один одного . Цей постійний обмін має вирішальне значення у повсякденній роботі, де швидкі рішення та сучасні навички можуть покращити результати лікування пацієнтів. «Хороші, розумні лікарі – це важливо, – підсумовує Наталія Гема-Бахина, – але вони стають справді найкращими, коли можуть користуватися належним обладнанням та мають необхідну технічну підтримку». Досвід України у військовій медицині, на жаль, досягає нових висот.

Автор: Даніела Кавіні