Не забувайте про дезінформацію: думайте перед тим, як ділитися інформацією

ПЕРЕВІРТЕ АДРЕСУ

• Люди інколи помиляються, коли вводять вебадресу. Шахраї часто цим користуються та створюють фейкові вебсайти, які можуть виглядати, як реальні загальновідомі ЗМІ.
• Тоді як адреса bbcnews1.com виглядає підозрілою в порівнянні з дійсною адресою bbc.com/news, згадати, чи в адресі вебсайту використовується .info або .com, може виявитися складнішим завданням. Щоб уникнути таких помилок, додайте до закладок ваші улюблені джерела або введіть назву новинного сайту в пошукову систему.
• Якщо ви натрапили на гіперпосилання в електронному листі або в соціальних мережах, наведіть курсор на це посилання перед тим, як клікнути. Таким чином ви зможете побачити повну адресу та перевірити, чи знайомий вам домен. Такий спосіб – це також гарна практика, яка допоможе вам захистити ваші пристрої від вірусних програм.

ПЕРЕВІРТЕ АДРЕСУ

• Люди інколи помиляються, коли вводять вебадресу. Шахраї часто цим користуються та створюють фейкові вебсайти, які можуть виглядати, як реальні загальновідомі ЗМІ.
• Тоді як адреса bbcnews1.com виглядає підозрілою в порівнянні з дійсною адресою bbc.com/news, згадати, чи в адресі вебсайту використовується .info або .com, може виявитися складнішим завданням. Щоб уникнути таких помилок, додайте до закладок ваші улюблені джерела або введіть назву новинного сайту в пошукову систему.
• Якщо ви натрапили на гіперпосилання в електронному листі або в соціальних мережах, наведіть курсор на це посилання перед тим, як клікнути. Таким чином ви зможете побачити повну адресу та перевірити, чи знайомий вам домен. Такий спосіб – це також гарна практика, яка допоможе вам захистити ваші пристрої від вірусних програм.

ПЕРЕВІРТЕ КОНТЕНТ

• Новини часто дуже нецікаві, окрім рідкісних випадків, таких, як, наприклад, ця історія про двох чоловіків, які врятували собаку від льодяної води, а потім виявилося, що це був вовк. Історія про церковних прислужників в алтарі, які поклали в кадило марихуану, майже так само захоплива, але, на жаль, є фейком. Ваша інтуїція стосовно достовірності історії не завжди надійна. Отже, переконайтеся, що ви перевірили контент в інший спосіб.
• Якщо стаття, яку ви читаєте, походить від невідомого джерела, перевірте її контент стосовно відповідності стандартній професійній журналістиці, наприклад, BBC, Deutsche Welle або The New York Times. Іноді вебсторінки міністерств або урядових установ також можуть допомогти.
• І ні, велика кількість підписників не обов’язково означає, що акаунт у соціальних медіа є надійним джерелом.
• Інколи статті, які було опубліковано декілька років тому, з’являються знову і використовуються поза контекстом у своєму оригінальному вигляді або зі змінами. Завжди перевіряйте дату публікації та відстежуйте інформацію чи статистику, що застаріла.

НЕ ДАЙТЕ СЕБЕ ОБМАНУТИ

• Неправдива чи недостовірна інформація може створюватися майже про все, що завгодно. Стосовно коронавірусу, наприклад, було опубліковано статті, в яких неправдиво стверджувалося, що COVID-19 – це біологічна зброя, розроблена в лабораторії; або створена США, «глибинною державою» або Джорджом Соросом; з метою імплантації мікрочіпів у голови людей та контролювання населення світу.
• Текст, у якому стверджується, що щось сталося через те, що за цим стоїть таємна група зі зловмисними намірами, повинен одразу ж насторожити та викликати підозри. Такі підозри мають бути сильнішими, якщо в статті йдеться про те, що:
  • Нічого не трапляється випадково
  • Не все так, як здається на перший погляд
  • Все пов’язане між собою
• Також пам’ятайте про те, що поширення статей, у яких неправдиво стверджується, що коронавірус можна вилікувати сольовим розчином або імбиром, може мати серйозні наслідки для здоров’я населення, оскільки вони можуть посприяти тому, що люди ігноруватимуть авторитетні медичні рекомендації.

ПЕРЕВІРТЕ ЗМІ

• Професійні ЗМІ, що заслуговують на довіру, не вдаються до теорій змови та дотримуються односторонніх поглядів: в оглядових статтях.
• Авторитетна журналістика відповідає визначеним галузевим стандартам: стаття повинна мати більш ніж одне джерело та представляти альтернативні точки зору задля збалансованого висвітлення тієї чи іншої теми.
• Якщо маєте сумніви, прогляньте розділи «Про нас» та «Контакти» на вебсайті мас-медіа. Якщо це насправді надійне інформаційне агентство, знайдіть перелік журналістів, які працюють у ньому, та прозору інформацію про організацію та її фінансування.
• У відповідь на критику у свій бік дезінформаційні медіа часто використовують протилежну логіку та можуть намагатися переконувати, що саме ви, а не вони, вводите в оману та дезінформуєте інших. У зв’язку із цим Дарт Путін (Darth Putin) опублікував блискучий твіт: «Якщо це виглядає, як качка, крякає, як качка, каже, що не качка, вимагає, щоб ви довели, що це качка, звинувачує вас у тому, що ви – качка, каже, що ваша собака – качка, що кішка вашого друга – качка, і що всі три вищезазначені качки – русофобські качки, то це – кремлівська качка».

ПЕРЕВІРТЕ АВТОРА

• Чи знаєте ви автора статті? Чи можете ви знайти будь-які його попередні роботи? Високоавторитетний журналіст завжди має низку статей та робіт.
• Якщо маєте сумніви, перевірте, чи введення імені автора (або ключових слів чи розділів із тексту) видає будь-які результати на сайті для перевірки фактів. Дезінформація також додається до переліку робіт.
• Чи існує взагалі цей журналіст? Деякі недобросовісні автори публікують свої роботи під вигаданим іменем.

ПЕРЕВІРТЕ ДЖЕРЕЛА

• Іноді експерт насправді не є експертом. Натомість він більше схожий на «експерта», що одночасно спеціалізується, наприклад, на темах «глибинної держави», стародавніх іноземців та зовнішньої політики.
• А інколи науково-дослідницькі центри, що обіцяють поширювати прогресивні ідеї та критичні думки, виявляються звичайними прокремлівськими центрами.
• Якщо в історії використовуються лише анонімні джерела або взагалі відсутні будь-які джерела, це повинно вас насторожити.

ПЕРЕВІРТЕ ФОТОГРАФІЇ

• Побачити більше не означає завжди «повірити». Іноді фотографії використовуються в іншій країні або повторно використовуються через декілька років у зовсім іншому контексті. Такі неправильно використані знімки можуть слугувати «доказом» того, що було організовано виступ проти коронавірусних обмежень або проти НАТО, причому насправді його не було організовано.
• Перевірте, чи фотографія використовувалася раніше, завантаживши її на сервіс зворотного пошуку зображень Google Reverse Image Search або TinEye.
• Після змінення композиції, кута чи просто кадрування фото натовп може виглядати незначним або величезним. Окрім цього, також, звичайно, існує цілий арсенал програмного забезпечення для редагування фотознімків…
• Ситуація з відео не краща, оскільки створювати неглибокі фейки (shallowfakes) або діпфейки (deepfakes) щодня стає дедалі простіше. Перевірте ці історії на The Wall Street Journal та The New York Times.

ПОДУМАЙТЕ ПЕРЕД ТИМ, ЯК ПОДІЛИТИСЯ

• Основне завдання заголовку – змусити людей перейти за посиланням. Не піддавайтеся на провокації клікбейт-заголовків. Спочатку прочитайте статтю, і лише після цього діліться нею!
• Якщо ви побачили щось дуже популярне в соціальних мережах, остерігайтеся ботів! Якщо акаунт публікує більше контенту, ніж під силу людині, має мовні чи синтаксичні проблеми, або не може зав’язати розмову, це повинно викликати підозри.
• І ні, якщо будь-який контент широко розповсюджується, це не означає автоматично, що він є правдивим. Насправді, це навіть не означає, що він є популярним, оскільки купівля 50 000+ лайків, шерів, ретвітів та переглядів коштує лише декілька сотень євро.

• Дезінформація часто націлена на емоції, апелюючи до наших відчуттів несправедливості, страху, гострої потреби, відрази та інших негативних проявів почуттів. Зображення, емоджі та потужні заголовки посилюють емоційний меседж статті або посту в соціальних медіа. Зверніть увагу, як ці тактичні прийоми використовуються в поєднанні для висвітлення тієї чи іншої ідеї.
• Жарти та сатира мають свої власні способи вираження і не повинні базуватися на фактах. Ось чому вони є жартами або сатирою. Посмійтеся, але не ставтеся до них, як до розкритої правди.
• Якщо ви хочете протестувати свої навички, випробуйте свої сили у квізі EUvsDisinfo, щоб перевірити, чи зможете ви розрізнити реальні новини, сатиру та дезінформацію.

ПЕРЕВІРТЕ, ЧИМ ЗАЙМАЮТЬСЯ ФАКТЧЕКЕРИ

База даних дезінформації щодо коронавірусу – FIRSTDRAFT
Сайти для перевірки фактів: Polygraph, StopFake, Snopes та Politifact
Знайдіть свого місцевого фактчекера із цього переліку або перейдіть за цим посиланням, щоб знайти організації, що співпрацюють із Facebook

Онлайн-розслідування – Bellingcat
Розкриття та роз’яснення дезінформації – Digital Forensics Lab

Європейські ініціативи:
База даних EUvsDisinfo
Європейська Комісія: євроміфи
Науково-дослідницький центр Європейського Парламенту: дезінформація
Європейські вибори 2019

Якщо ви хочете отримати більше інформації, ознайомтеся з нашим переліком досліджень, статей та звітів для читання. І якщо вам здається, що ви знаєте все, про що ми написали в цій статті, і навіть більше, поділіться своїми знаннями з іншими!

Статтю опубліковано англійською та російською мовами ресурсом euvsdisinfo.eu