Театр «Нафта»: творчість в умовах війни

У прифронтовому місті на сході України театр продовжує приваблювати глядачів. Харківський театр «Нафта»репетирує та ставить вистави – і все це в межах досяжності ракетних ударів.

Розташований усього за 30 кілометрів від кордону з Росією, цей незалежний театр не припиняє роботи протягом усієї війни. Відомий своїми виставами у жанрі фізичного театру та соціально ангажованого мистецтва, він адаптував свою роботу до реалій міста, що живе під постійною загрозою.

Тетяна Голуб, яка входить до складу команди «Нафти», відповідає за координацію та планування проєктів.

«Нам все ще вдається підтримувати стабільність нашої структури, – каже вона. – Саме це дозволило нам знову планувати та проводити гастролі цього року».

Однак можливості планування залишаються обмеженими. 

«Бувають такі тижні, коли ми не знаємо, що буде завтра, – додає Тетяна. – Але ми все одно плануємо – невеликими, гнучкими кроками».

Деякі з її колишніх колег зараз служать на передовій. 

«Я захоплююся тими, хто пішов воювати – хто віддав усе, щоб захистити Україну, – каже вона. – Вони герої для нашого театру і для мене. Ми завжди про них думаємо».

Виступи під обстрілами

Харків, друге за величиною місто України, продовжує функціонувати – громадський транспорт працює, магазини відкриті –  але щоденне життя тут невіддільне від постійної загрози російських атак. «Нафта» репетирує у приміщенні на другому поверсі, яке не має спеціального укриття. Вікна вкриті вибухостійкою плівкою.

«Якщо оголошують повітряну тривогу, ми зазвичай продовжуємо працювати, – каже Тетяна. – Це відбувається постійно – люди ставляться до цього як до фонового шуму. Але якщо в Телеграмі з’являється підтвердження запусків, ми зупиняємося і спускаємося вниз».

Вистави проводяться в культурному центрі партнера «Нафти», організації Some People, яка також є партнером Європейського фонду підтримки демократії (EED), – одному з небагатьох громадських місць, обладнаних укриттями. 

«Якщо ви хочете проводити заходи в Харкові, вам потрібен майданчик з укриттям, – пояснює Тетяна. – Інакше перерв не уникнути».

Остання постановка театру досліджує ідею садів – як фізичних просторів, так і символічних відображень турботи, праці та вкоріненості. Вона також знаменує крок у напрямку доступності: вистава включає переклад на жестову мову, спрямований на глухих та слабочуючих глядачів.

«Раніше ми не працювали з доступністю, – каже Тетяна. – Це почалося, коли ми отримали інституційну підтримку від EED. Вона дала нам змогу пройти навчання, проконсультуватися з фахівцями та зрозуміти, що саме ми реально здатні впровадити».

«Доступні вистави мають попит, – каже вона. – Але культурні пропозиції для цих громад у Харкові дуже обмежені. Для нас це новий напрямок – і експеримент».

Зберігати єдність під тиском

Навіть попри часті атаки, «Нафта» продовжує приваблювати широку місцеву аудиторію. У травні 2024 року, коли російські війська відновили наступальні дії в області, команда обговорювала: скасувати вистави чи почекати, поки напруга спаде. Натомість вони зіграли перед повним залом.

«Люди стояли у проходах, – каже вона. – Місць не залишилося. Культурні події дають людям можливість організувати свій час».

На недавньому шоу та благодійному заході на підтримку Збройних сил України команда запитала, скільки глядачів у залі вперше відвідують театр. 

«80% підняли руки. Це показує, що люди все ще відкривають для себе театр і прагнуть його».

Окрім постановок, «Нафта» проводить освітні майстер-класи, які приваблюють постійний потік учасників, особливо молодих людей. 

Найпопулярніша гастрольна вистава театру «Хтось такі як я» – це перформативно-фізична моновистава про життя під час війни. Нещодавно вона була представлена на Единбурзькому фестивалі «Edinburgh Festival Fringe 2025» і подорожувала Європою. 

«На міжнародному рівні ця вистава дорівнює культурній комунікації, – каже Тетяна. – Ми не пояснюємо все, але люди розуміють достатньо. Гастролі – це не лише демонстрація нашої роботи. Це питання видимості. Ми хочемо, щоб люди пам’ятали про Харків на культурній мапі та продовжували підтримувати Україну. Для нас театр – це також форма культурної дипломатії».

Зміцнення команди

Як і більшість незалежних театрів в Україні, «Нафта» працює без довгострокового фінансування. Її діяльність підтримується коштом короткострокових грантів на проєкти, багато з яких тривають лише кілька місяців. 

«Незалежний театральний сектор завжди перебував у маргінальному стані, – каже Тетяна. – Немає стабільного фінансування, а продаж квитків не може покрити всі витрати, особливо якщо ви не займаєтеся мейнстримною діяльністю. У нас є люди, готові працювати волонтерами, і ми вже деякий час так робимо. Усі віддані справі, але це не можна назвати стійким – це просто те, в яких умовах ми зараз працюємо».

Саме тому підтримка від EED – надзвичайно важлива, пояснює Тетяна. 

«Вона дозволила нам зробити крок назад і подумати про довгострокову перспективу. Ми зосередилися на доступності та стратегічному плануванні – речах, які є надзвичайно важливими, але зазвичай не фінансуються».

Можливість працювати над інфраструктурою, що лежить в основі вистав, справила тривалий вплив і зміцнила внутрішню культуру команди.

«Робоча атмосфера – це наша суперсила, – каже Тетяна. – Люди тут почуваються в безпеці. Вони відчувають підтримку. Саме так відповідають усі, коли я запитую, чому вони залишаються».

Ця культура формує саму роботу.

«Ми завжди запитуємо: для кого ця вистава? Як її сприймуть? Чи може вона нанести комусь повторну травму? Ми не ставимо вистави просто для галочки – у кожної є своя мета. Театр має слугувати діалогом».

Наразі «Нафта» продовжує свою діяльність. Тривають репетиції, розробляються нові вистави, готується осінній сезон.

«Ми все ще тут, – каже Тетяна. – Це головне».

Європейський фонд за демократію

Театр «Нафта» отримав підтримку завдяки внеску Єврокомісії до Європейського фонду за демократію (EED) – незалежної грантової організації, створеної у 2013 році Європейським Союзом та державами-членами ЄС. Він слугує автономним міжнародним трастовим фондом для сприяння демократії у країнах-сусідах ЄС, на Західних Балканах, у Туреччині та за їх межами.

EED підтримує громадські організації, продемократичні рухи, громадських і політичних активістів, а також незалежні медіаплатформи й журналістів, які працюють над розбудовою плюралістичної демократичної політичної системи.

Фонд був створений ЄС як незалежний, додатковий механізм для надання швидкої та гнучкої технічної й фінансової підтримки процесам демократизації та просуванню прав людини у країнах-сусідах Євросоюзу.

Цю історію вперше опублікував Європейський фонд за демократію (EED).