Стоячи на плечах українських дисидентів: захист прав українських правозахисників

У лютому 2025 року, коли російські кібератаки паралізували роботу Міністерства юстиції України, Людмила Янкіна намагалася зареєструвати нову правозахисну організацію Civis Fortis. Вона добре розуміла символізм цієї ситуації. Навіть створення механізму захисту громадянського суспільства потребувало захисту.

Від бізнесу до прав людини

Людмила Янкіна ніколи не планувала ставати правозахисницею. Трохи більше десяти років тому вона будувала успішну кар’єру у сфері продажів, маркетингу та управлінні відносинами з клієнтами в Києві, живучи між столицею і своїм рідним містом Луганськом. Але у 2014 році, коли почалася війна і росіяни окупували Луганськ, все змінилося.

«Я евакуювалася з мамою до Києва, – згадує вона. – Мені довелося починати життя заново. Потім, коли відбулися місцеві вибори, я зрозуміла, що не можу голосувати. Моє конституційне право голосу, як внутрішньо переміщеної особи, було порушено». 

Замість того, щоб змиритись із несправедливістю, Людмила підійшла до цього як до бізнес-проєкту. Вона визначила проблему, налагодила партнерські відносини, знайшла донорів і розпочала кампанію з реформування, що об’єднала понад 150 профільних експертів. Це забрало п’ять років, але кампанія досягла успіху. Вона також долучилася до громадянського активізму, захищаючи права жінок, активістів та представників ЛГБТКІ-спільноти. 

Підтримка захисників демократії в Україні

Сьогодні, як співзасновниця та голова Civis Fortis (Фундації захисту громадянського суспільства), Людмила захищає права українських громадських активістів, журналістів та правозахисників, які щодня борються за демократичне майбутнє своєї країни. 

«Наша місія полягає у їхній підтримці, аби вони продовжували свою важливу роботу, – пояснює вона. – Ми повинні допомагати тим, хто щодня працює над захистом демократії в нашій країні. Коли інституції мовчать, починає говорити громадянське суспільство. І ми захищаємо його».

Вона пояснює, що команда Civis Fortis, яка складається з 15 осіб, має два основні напрямки роботи. 

По-перше, вона надає підтримку представникам громадянського суспільства, які стикаються з переслідуваннями за свою громадську діяльність в Україні. Зокрема, це стосується активістів, що захищають культурні пам’ятки, природні заповідники або права жінок та протистоять значному опору з боку корпоративних інтересів і влади. 

По-друге, організація підтримує цивільних, які перебувають у російському полоні, а також працює з тими, хто був звільнений.

«За нашими припущеннями, у російських в’язницях та неофіційних катівнях утримується понад 30 000 українських цивільних осіб, хоча точної цифри ніхто не знає. На окупованих територіях сім’ї бояться повідомляти про арешти, – каже вона. – Багато ув’язнених – журналісти, правозахисники та активісти, які стали мішенню через свою діяльність».

Робота Civis Fortis із захисту активістів у російських в’язницях вимагає вирішення неможливих ситуацій, але для Людмили це не новина. Цього літа вона координувала надання невідкладної медичної допомоги Костянтину Давиденку, активісту з Донбасу, якого росіяни захопили в полон у 2018 році й «засудили» до семи років у колонії суворого режиму.

«Він потребував невідкладної медичної допомоги, перебуваючи у в’язниці, і ми мусили доправити його до клініки в Росії та знайти спосіб оплатити його лікування», – розповідає Людмила. Логістика цієї допомоги вимагала наявності мережі, яку вона не може розкривати з очевидних міркувань безпеки. «Можливо, після війни, одного дня», – каже вона. 

Давиденко нарешті був звільнений в результаті обміну полоненими влітку 2025 року. Але не кожна історія має щасливий кінець. 

Прикладом цього є випадок Вікторії Рощиної. Вікторія, українська журналістка, була закатована до смерті в російському полоні, незважаючи на те, що Людмила та її колеги шукали її понад рік.

«Її вбили, а тіло повернули з позначкою “невідомий чоловік”, – каже Людмила. – Навіть після смерті Росія відмовила їй у базовій повазі до людини».

Відновлення життя

Вона зазначає, що адаптація до життя в сучасній Україні є надзвичайно складним викликом для осіб, звільнених з російського ув’язнення. Багато хто з них провів роки в полоні, де зазнав нелюдського поводження та тортур.

«Вони мають розпочати своє життя з нуля, і ми повинні допомогти їм у цьому, – каже вона. – Їм потрібна величезна підтримка для реінтеграції в суспільство. У в’язниці вони існують у режимі виживання, і в багатьох випадках їхні когнітивні навички вимикаються. Після звільнення вони повертаються в Україну, яку ледь знають. Це новий світ, який трансформувався завдяки цифровим інноваціям та викликам часу. У нас є мобільний банкінг, урядові додатки, служби доставки. Всі ці технології не існували ще кілька років тому. Ми – країна, яка перебуває у стані війни, з постійними бомбардуваннями, обстрілами та сиренами повітряної тривоги». 

Civis Fortis наразі підтримує понад 40 осіб на різних етапах реінтеграції. Співпрацюючи з мережею українських організацій, вони допомагають колишнім заручникам отримати документи, що посвідчують особу, доступ до медичної допомоги й житла, а також психосоціальну підтримку, знайти роботу або перекваліфікуватися. Більшість людей мусять починати абсолютно нове життя далеко від друзів і родини, оскільки їхні колишні домівки знаходяться на окупованих Росією територіях України.

Команда Civis Fortis виступає за те, щоб держава надавала всебічну та комплексну підтримку цивільним заручникам на тому ж рівні, що й ветеранам, які також зазнали тортур і порушень прав людини під час перебування в російських в’язницях.

Демократія під тиском

Робота Civis Fortis виходить за межі підтримки окремих випадків вразливих осіб. Команда також працює над захистом демократичних інститутів в Україні. Команда брала активну участь у липневій «картонній революції», коли влада намагалася обмежити повноваження ключових антикорупційних органів.

На думку Людмили, захист демократії в Україні – це тривалий, безперервний процес. 

«Ми маємо постійно бути пильними», – каже вона. 

«Я завжди наголошую: те, що сьогодні в Україні є демократія, сталося не через “везіння”, як вважають деякі люди, – продовжує вона. – Ми здобували нашу демократію. Ми захищали її. Ми пережили революції. Ми заплатили за нашу свободу слова – вона коштувала нам життя журналіста Георгія Гонгадзе, якого закатували до смерті, коли він виступив проти колишнього президента Кучми. Ми заплатили за нашу демократичну свободу своєю кров’ю». 

Її роботою рухає й особиста мотивація. «Багато моїх друзів і колег загинули на цій війні, – тихо зізнається вона. – Я втратила свій дім. Тож для мене, як і для інших у схожій ситуації, це не просто робота, а особиста місія».

Плечі демократії

Герої Людмили – українські дисиденти минулого, багато з яких десятиліттями мучилися в радянських ГУЛАГах. 

«Як правозахисниця, я вірю, що стою на плечах цих дисидентів, – каже вона. – Вони започаткували цей демократичний рух, і багато хто з них заплатив за це своїм життям, свободою та здоров’ям».

Людмила вірить, що вона та її колеги продовжують цю традицію. «Сьогодні українські активісти потребують плеча, на яке вони можуть спертися, яке їх захистить. Це плече – ми. Разом ми захищаємо майбутнє демократичне суспільство України», – каже вона.

Європейський фонд за демократію

Фундація Civis Fortis отримала підтримку завдяки внеску Єврокомісії до Європейського фонду за демократію (EED) – незалежної грантової організації, створеної у 2013 році Європейським Союзом та державами-членами ЄС. Він слугує автономним міжнародним трастовим фондом для сприяння демократії у країнах-сусідах ЄС, на Західних Балканах, у Туреччині та за їх межами.

EED підтримує громадські організації, продемократичні рухи, громадських і політичних активістів, а також незалежні медіаплатформи й журналістів, які працюють над розбудовою плюралістичної демократичної політичної системи.

Фонд був створений ЄС як незалежний, додатковий механізм для надання швидкої та гнучкої технічної й фінансової підтримки процесам демократизації та просуванню прав людини у країнах-сусідах Євросоюзу.

Ця історія вперше була опублікована Європейським фондом за демократію (EED).