Попри війну: як студентка з Сумщини втілила мрію про навчання за кордоном

Завдяки програмі Європейського Союзу Erasmus+ за 8 років 10 тисяч українських студентів отримали безцінний міжнародний досвід під час навчання та практики у європейських вишах. У 2022 році багато студентів не змогли повернутися додому через війну. Однією з них є Софія Пінчук, яка про повномасштабне вторгнення Росії дізналася в аеропорту, коли чекали на рейс додому.

Завдяки програмі студентка змогла залишитися у Європі та безпечно продовжити навчання.

Рейс додому, запланований на 24 лютого

У ніч на 24 лютого Софія відправилася в аеропорт, щоб летіти додому. Однак реєстрацію на рейс постійно переносили, а згодом – взагалі скасували. Тоді ніхто не розумів, що відбувається. Новини з України були тривожними, однак українці, які очікували на свій літак, хотіли додому.

Деякі жінки почали плакати, адже понад все прагнули повернутися до своїх дітей, які опинилися в небезпеці. Софія ж планувала брати квиток на автобус додому. Масштабу того, що відбувається в Україні, ніхто не усвідомлював. Дівчина пригадує, що хотіла лише додому й до батьків, які в той час вже були в аеропорту у Києві й чекали на доньку. Водночас вони почали відмовляти її й просили залишитися у Польщі.

“Нам сказали, що всі аеропорти в Україні закриті. Цю годину всі пасажири моніторили новини. У мене почалася паніка, адже я в чужій країні”, – пригадала Софія.

Вона обміняла квиток на іншу дату й після вмовлянь батьків та друзів з України повернулася в гуртожиток. У гуртожитку в таку ранню годину була лише прибиральниця. У стресі Софія не могла їй пояснити, чому раптово вирішила повернутися. Однак та віддала студентці ключ від кімнати. Офіс академмобільності університету дозволив дівчині залишитися у гуртожитку. Їй одразу запропонували продовжити навчання за програмою на ще один семестр.

“Усі студенти Erasmus+ писали мені, коли почалася війна, запитували, як мої рідні. Я кожного дня отримувала повідомлення. Польські студенти теж підтримували. Волонтерський відділ університету пропонував допомогу”, – розповіла Софія.

Мрія про навчання за кордоном

Софія була активною ще зі школи – вчилася на відмінно, була старостою класу, капітаном жіночої команди з футболу та баскетболу. Усе її життя – це постійний рух.

Ще тоді вона мріяла про навчання за кордоном, але низький рівень англійської не дозволяв реалізувати бажане. Особлива пристрасть Софії – танці та математика. То ж вона вступила на бюджет у Сумський державний університет на спеціальність “прикладна математика”. Паралельно дівчина продовжувала займатися танцями.

Обрала університет в Сумах, бо він один з найкращих в Україні та активний в Еразмусі. В університеті Софія зрозуміла, що без англійської – нікуди. Вона перепробувала кілька курсів, аж поки не знайшла ті, які були найефективніші, й почала інтенсивно вивчати мову. Однак на навчання за кордоном відважитися ніяк не могла. Її стримував університетський гурток з танців. Коли ж почалася пандемія коронавірусу, виш перейшов на дистанційне навчання й заняття з танців скасували.

“Я ніколи не хотіла обмежувати своє навчання лише відвідуванням пар. А з карантином не стало навіть і цього. Сидіти вдома й у піжамі підключатися до лекцій – точно не про мене. То ж врешті я наважилася реалізувати давню мрію”, – пригадала Софія.

На інстаграм-сторінці відділу академічної мобільності свого університету Софія побачила оголошення про навчання на програмі Erasmus+. Студентам пропонували провести навчальний семестр у Сілезькому технологічному університеті, що у польському місті Глівіце.

Студентка одразу подалася на програму й успішно пройшла конкурс. Спершу батьки дівчини сприйняли таку ідею з острахом, адже Софія ніколи на довго не покидали дім. Утім вони вирішили не виказувати свої побоювання, бо хотіли підтримати доньку. То ж на початку третього курсу Софія відправилася у Польщу.

Багато практики, нові друзі і перші подорожі: які можливості відкрив Erasmus+

На початку Софія було складно звикнути до нового життя, однак атмосфера в гуртожитку та університеті була дружньо. То ж дівчина швидко адаптувалася та знайшла нових друзів.

Системи навчання у Польщі та Україні дуже схожі. Однак Софія вважає, що закордоном більше уваги приділяють практиці. Там студенти практично не ведуть конспекти, а користуються електронними джерелами.

Через нову хвилю коронавірусу невдовзі після початку навчального року у виші запровадили змішану форму навчання. Тобто студенти могли ходити в університет, або ж долучатися до занять онлайн. Якось Софія приїхала на лекцію й з’ясувалося, що вона єдина зі студентів. Викладач був приємно вражений, адже сам він спеціально добирався з іншого міста, де розташований філіал Сілезького технологічного університету.

“Спершу викладач запропонував почекати інших студентів. Вже після лекції він сказав, що я можу приходити навіть одна, адже він все одно читатиме лекцію”, – розповіла Софія.

Згодом університет повністю перейшов на дистанційне навчання. Однак Софія паралельно вчилася онлайн у виші в Сумах, то ж постійно була зайнята.

У Польщі Софія жила за стипендію ЄС програми Erasmus+. Їй вистачало і на гуртожиток, і на їжу, й навіть на подорожі. За один семестр дівчина разом зі студентами з Казахстану відвідала Норвегію, Чехію, Францію та Іспанію. До того вона була за кордоном лише раз. Деякі студенти Еразмусівці літали в Київ та Львів.

“Коли ми летіли у Францію, наші друзі відправилися в Україну. Вони були вражені Києвом і казали, що хочуть повернутися”, – зазначила дівчина.

Як Erasmus+ допомагає українцям з початку війни

Європейська Комісія запровадила гнучкі процедури для навчальних та академічних обмінів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Координаторка Erasmus+ офісу в Україні Світлана Шитікова розповіла, що студенти отримали змогу подаватися на гранти до європейських університетів напряму, а не через українські виші. Адже ті не мали безпечної можливості проводити конкурси. Тобто, якщо й досі український університет має проблеми проводити конкурси, то студенти, які хочуть взяти участь у Erasmus+, можуть перейти на сайт будь-якого європейського університету, знайти інформацію про програму й податися на конкурс. Проте міжінституційна угода між вишами важлива для визнання академічної мобільності студента після завершення та повернення до дому.

Ба більше, проєкти міжнародної співпраці отримали можливість адаптувати діяльність до викликів і потреб воєнного стану. Адже спеціально для України дозволили провести додатковий конкурс проєктів, подання на які завершувалося вже під час війни. Мовиться про напрям Жан Моне. У межах цього напрямку Європейський Союз виділяє кошти університетам на започаткування викладання дисциплін, пов’язаних з тематикою європейської інтеграції, створення центрів досконалості та розвитку наукової діяльності в зазначеній сфері.

Цього року українські виші отримали рекомендацію до фінансування великої кількості проєктів напряму Жан Моне. Зокрема, 43 університети України перемогли в конкурсі на фінансування 93 проєктів. Це рекордна кількість проєктів, адже  за останні 7 років у межах цього напряму в Україні фінансували загалом 121 проєкт. Тобто з початку війни підтримка України зросла у понад 4 рази.

Зверніть увагу! Єврокомісія зупинила всі проєкти з Росією і Білоруссю, а частину їх бюджету перерозподілила для України.

Університет, в якому вчилася Софія, не залишився осторонь війни й почав допомагати українцям. Зокрема, для біженців виділили гуртожиток й зробили там косметичний ремонт. Студентам з України, які вчилися на фултаймі, дозволили не платити за навчання та проживання на період війни. Софія також жила в гуртожитку безкоштовно.

У безпеці, але думками – з рідними в Україні

Думками дівчина постійно була з рідними. Її батьки з 10-річним братом залишилися у родичів у Києві аж до квітня, адже повертатися додому було небезпечно.

Софія зізналася, що в неї, як і в багатьох інших українців, виник комплекс провини через те, що вона у безпеці. Однак справитися з ним дівчині допомогли батьки й друзі. Вони переконували її, що найважливіше те, що зараз вона у безпеці й може вчитися і думати про майбутнє та зможе допомагати відбудовувати країну після Перемоги. Тож згодом дівчина заспокоїлася та повністю присвятила себе навчанню.

Навчання закордоном допомогло зрозуміти, що більше цікавить Софію

Дівчина вдячна за можливість бути у безпеці й розвиватися. Усе літо вона вчилася. Спершу складала іспити у польському й українському університетах, писала дипломну роботу, а потім готувалася до вступу на магістратуру в Україні.

“Трошки відпочила. Відвідувала спортзал, займалася самоосвітою. На роботу я не ходила, адже для мене пріоритет зараз – це вчитися й розвиватися”, – пояснила Софія.

Завдяки досвіду за кордоном дівчина зрозуміла, що хоче обрати іншу спеціальність. То ж на магістратуру вона подалася на “комп’ютерні науки”.

“Мені це цікавіше, сучасніше, більше практики. Подалася на Erasmus+ знову, то ж чекаю результатів”, – додала студентка.

Як можна податися на програму Erasmus+

Якщо ви також хочете отримати міжнародний досвід, який буде корисним для працевлаштування та провести навчальний семестр у європейському виші, то потрібно подати заявку через ваш університет. Інформацію про співпрацю вишу з європейськими закладами освіти у межах Erasmus+ шукайте на сайті вашого університету. Також ви можете податися на конкурс напряму через європейський заклад освіти і ErasmusDashboard стане у нагоді.

Основну інформацію про навчання за кордоном за програмою Erasmus+ – читайте тут. За посиланням зібрані дані про тривалість навчання, умови, фінансову підтримку тощо. Також ви можете ознайомитися з тим, як програма допомагає українським студентам під час війни.

Усі доступні проєкти мобільності зібрані – тут.

Актуальні новини про різні види мобільності можна дізнаватися на фейсбук-сторінці National Erasmus+ Office in Ukraine.

Якщо у вас є питання, то зверніться до команди офісу Erasmus+ в Україні. Контакти:

• [email protected]
• +380993322645 (viber, whatsapp, telegram).

Що таке Erasmus+

Це програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу, що має на меті підтримку освітнього, професійного та особистісного розвитку громадян ЄС і поза його межами задля внеску до стійкого зростання, якості робочих місць, розвитку інновацій та посилення європейської ідентичності та активного громадянства.

Програма підтримує можливості навчальної та академічної мобільності працівників закладів освіти, студентів та молоді, проєкти і партнерства для розвитку потенціалу для міжнародної співпраці з різними країнами світу.

Автор: Софія Мінджоса

Стаття опублікована українською та російською мовами на 24tv.ua