Як говорити з дитиною про війну: практичні поради батькам
1 Грудня, 2022

Як говорити з дитиною про війну: практичні поради батькам


В Україні лише стає нормою звертатися за допомогою до психологів і психотерапевтів. Тема психічного здоров’я надто довго була табуйованою. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну зробило тему психологічної допомоги ще більш актуальною. Йдеться не лише про складні випадки, коли спеціалісти спілкуються з жертвами насильства чи звільненими з полону. Діти також переживають колосальний стрес.

Психологиня та кандидатка психологічних наук Олена Мерзлякова поділилася дієвими та простими порадами для батьків. До того ж вона працює на гарячій лінії, що була створена цього літа ПРООН за фінансової підтримки ЄС.

PODCAST: How to talk to children about the war: tips for parents (In Ukrainian)

Чи варто взагалі говорити про війну?

Однозначна відповідь спеціалістів – так. Дитина має знати правду. “Це частина нашого життя. І чому ми взаємодіємо з дітьми? Щоб налаштувати їх на це життя, пристосувати до нього. І якщо ми не будемо говорити дитина буде непристосована”, – пояснює Олена Мерзлякова.

На її думку, війна оголила всі ті невирішені проблеми, які існували й раніше. “Тим паче у кожної дитини є певні кризи зростання. Але війна ці кризи зростання робить гострішими і якщо виникають ще якісь виклики – ця криза проходить більш болюче. Батьки хочуть захистити, але якщо вони не розуміють цей виклик дорослішання, що відбувається, від чого вони тоді захищають? Від власних жахів, а не від того, що відбувається з дитиною”, – згадує вона реакцію батьків.

Чому змінюється поведінка дитини?

Психологиня згадала особистий приклад. Її 4-річного онука евакуювали з Києва до Львова й життєрадісна дитина, що любить гуляти перетворився на капризуна, який постійно сидить у смартфон. “З часом я зрозуміла – дитина за 2-3 місяці змінила три помешкання, бо евакуювалася, повністю змінилося все оточення людей. І йому хоч в чомусь потрібна стабільність. Тому ігри у смартфоні для нього – маленький осередок стабільності”, – згадала вона.

Батьки дітей подібного віку часто звертаються до психологів. “Батьки казали, що дитина після всіх переїздів стала кидатися на підлогу, бити руками й ногами, наче якась малеча, хоча раніше такого не було. Тобто дитина стала капризувати. Моя відповідь: А ви подумайте, як дитині у всіх цих переїздах, змінах. Вона ж не може виразити свої емоції. Дитина починає контролювати емоції тільки після 6-7 років”, – попередила спеціаліст.

Як говорити з дитиною про війну: практичні поради батькам

На її думку, також багато залежить від емоційного стану самих батьків. “Наприклад, якщо мама думає про те, як вижити в цій ситуації, знервована – це також передається дитині. Порада мамі чи татові – заспокоїтися. Дитина повністю віддзеркалює емоційний стан батьків. Особливо найменші”, – каже Олена Мерзлякова.

Як спілкуватися з підлітками?

Підлітковий вік – специфічний етап. На думку психолога, найбільші складнощі чекають тих підлітків, які різко змінили оточення. Наприклад, виїхали за кордон. “Коли діти потрапили в іншу культуру, не завжди знають нову мову, їм немає з ким поділитися переживаннями. А для підлітка – це дуже важливо, спілкування з оточенням. У деяких виникає відчуття, що батьки їх не чують й не розуміють. Вихід тут – першими почати діалог. Просто намагатися більше говорити, чи використовувати техніку малювання – запропонувати разом зобразити певну бентежну ситуацію на папері. Арттерапія насправді дуже корисна”, – впевнена спеціаліст.

Якщо говорити про оточення й виклики адаптації – також постає питання школи. “Не слід очікувати від дитини тих самих успіхів, що й у нормальні часи. Бо в часи війни школа – це, скоріш, певна соціалізація, це адаптація дитини, що попри все навчається, вона з людьми, вона з вчителем. Момент соціалізації є більш важливим, ніж момент якогось навчального прогресу. І ми даємо поради більш на закріплення якихось навичок, на закріплення інформації. Тобто не дати відчути ще додатковий стрес – це дуже важливо”, – нагадує Олена Мерзлякова.

Як говорити з дитиною про війну: практичні поради батькам

Корисні практичні вправи від спеціаліста:

  • Релаксація за Джекобсоном – швидкий спосіб зняти стрес, тривогу і м’язове напруження.

Наприклад, повільно стисніть обидві руки в кулаки. Притисніть їх до грудей і утримуйте 15 секунд, стискаючи так сильно, як тільки можете. Потім повільно відпустіть, рахуючи до 30. Зверніть увагу на відчуття розслаблення.

  • Вправа “Бурулька” для найменших

Станьте, заплющте очі, руки підніміть угору Уявіть, що Ви – бурулька. Напружте усі м’язи Вашого тіла. Запам’ятайте це відчуття. Необхідно завмерти у цій позі на 1-2 хвилини. Потім уявіть, що під дією сонячного тепла Ви починаєте поволі танути, розслаблюючи поступово кисті, потім – м’язи плечей, шиї, корпусу, ніг тощо. Запам’ятайте свої відчуття у стані розслаблення. Виконуйте вправу доти, доки не досягнете оптимального емоційного стану. Цю вправу також можна виконувати, лежачи на підлозі.

Гаряча лінія за фінансування ЄС, де українці, які постраждали від війни, можуть отримати фахову психологічну допомогу. Для дзвінків з України гаряча лінія працює безкоштовно щодня з 10.00 до 20.00 за номером: 0 800 100 102.

Автор: Ольга Консевич

Стаття опублікована українською мовою на Tsn.ua 



Цікавитеся останніми новинами та можливостями?

Управління цим сайтом здійснюється Регіональною комунікаційною програмою «Східне сусідство ЄС» («EU NEIGHBOURS east») на 2020-2024 роки, що фінансується ЄС. Програма сприяє комунікаційній діяльності представництв Європейського Союзу в країнах Східного партнерства й працює під керівництвом Генерального директорату Європейської комісії з питань політики сусідства та переговорів із розширення, а також Європейська служба зовнішньої діяльності. Програма впроваджується консорціумом на чолі з B&S Europe.


Інформація на цьому сайті регулюється Положенням про обмеження відповідальності та захист персональних даних. © European Union,