“Терпіти далі неможливо”: допомога та корисна інформація для біженців у Молдові

“Терпіти далі неможливо”: допомога та корисна інформація для біженців у Молдові

29 Квітня, 2022

Молдова часто сприймається як транзитна країна для українців, що тікають від війни. Так, багато хто перетинає кордон і їде далі – до Румунії, Італії, Польщі. Але є й ті, хто лишаються, щоб бути ближче до домівки.

Дуже складно писати слово “біженці”, адже ці люди кожного дня думають про те, щоб повернутися. Дехто навіть їздить туди-сюди: приглядає за старенькими батьками, перевіряє квартиру чи будинок, забирає потрібні речі. Але ті, хто вирішили лишитися й спробувати впорядкувати своє життя – можуть розраховувати на підтримку. Сайт 24 каналу побував у Молдові й вирішив описати, з чим стикаються українці, потрапляючи у сусідню країну, як отримати допомогу та бути у курсі програм підтримки ЄС.

Перетин кордону та перші рішення

Паланка – головний хаб для прибуття біженців. “Найгарячіші” дні були на початку війни, коли від шоку та страху люди стояли у величезних чергах. Зараз натовпу не має – автобуси приїжджають в основному з Одеської чи Миколаївської області. Але й ще один нюанс, який часто хвилює українців.

“Перші дні й тижні після війни були найскладнішими. Кожного дня є випадки, коли чоловіки призивного віку з’являються тут – на кордоні, але якщо вони дісталися сюди – вони можуть попросити притулку й ми не можемо відмовити. Якщо їм вдалося якось оминути блокпости – ми приймемо їх”, – пояснює Руслан Галушка – представник EUBAM (Місія Європейського Союзу з прикордонної допомоги Україні та Республіці Молдова).

Кілька родин, які ми зустріли, приїхали з містечка Очаків Миколаївської області, жили в одному дворі, але вирішили тікати. “Ми плюнули на все й поїхали”, – відверто каже Олена. Від стресу та щоб заспокоїти підлітків поряд, вона жартує: “Зараз заберуть нас… в Америку. Поїдемо разом з папугами”. “Поїхали, бо страшно. Шибки вилетіли, нас бомблять. Терпіти уже просто неможливо. Дітям це також впливає на психіку”, – зізнається вона.

Але, схоже й Олені нелегко, бо після питання “Як вона почувається, чи все нормально?” – вона розплакалася й ледь вимовила тільки риторично: “Ну як я можу почуватися?”

Людмила Зиновіївна жила у місті Миколаїв з 1944 року, війну не пам’ятає, бо була дитиною, але нова біда перевернула життя.

Жінка розповіла, що вмовляла чоловіка поїхати з першого дня, але тільки через півтора місяця він “здався” й вони вирушили на кордон з Молдовою.

Евакуацію проводить єврейська організація, до якої ми належимо. Далі Кишинів й літак до Ізраїлю. Але де будемо жити не знаю – їдемо у повну невідомість, – поділилася вона.

Українці можуть в’їхати без закордонного паспорта. Достатньо мати ID-карту чи внутрішній паспорт. За відсутності – водійське посвідчення. Дітям до 18 років необхідно мати при собі свідоцтво про народження або внутрішній чи закордонний паспорт. Перетин кордону на автомобілі можливий без полісу “зеленої карти”, однак в перші 24 години після в‘їзду до Молдови власникам таких автомобілів необхідно придбати поліс на місці. Дозволено в’їзд з домашніми тваринами, без пред’явлення ветеринарних довідок або спеціальних паспортів. Діє гаряча лінія: 080001527 (дзвінки на номер 112 переадресовуватимуться на гарячу лінію) й сайт dopomoga.gov.md.

Тимчасовий прихисток та допомога

Паланка – хороше місце для того, щоб скористатися автобусами та дістатися до інших міст чи навіть країн. А ще тут можна почати планувати свої перші дні після вимушеного переїзду.

На фоні масового напливу людей Молдова активувала Механізм ЄС із захисту цивільного населення 24 лютого, попросивши про допомогу для розміщення біженців з України. Допомога охоплює медичні товари, ліки, захисне спорядження, а також машини швидкої допомоги, протипожежне обладнання, електрогенератори та інше.

За сприяння міжнародних організацій та місцевих волонтерів недалеко від кордону працюють центри Blue Dots – місця, де Агентство ООН у справах біженців, ЮНІСЕФ, інші міжнародні організації та представники уряду надають інформаційну, медичну, юридичну, психосоціальну підтримку. Сама ідея виникла під час кризи сирійських біженців та мігрантів у 2015–2016 роках, такі центри діють у Греції, Македонії, Сербії, Хорватії та Словенії.

В перші дні тут працювало ціле наметове містечко, з середини квітня ситуація стабілізувалася й в основному ці хаби використовують мами з дітьми, щоб перечекати під час пересадки на автобус, оговтатися, взяти перший запас їжі чи засобів гігієни.

Ми пройшлися від пункту перетину кордону у Паланці до Blue Dots разом з Валентиною, яка покинула Одесу з 2 дітьми – старшій 2 роки 10 місяців, а молодша ще семимісячне немовля.

“Мій чоловік та тато – лишилися вдома. Я збираюся до Італії через територію Румунії – була вже там у студентські роки. Маю запрошення – я дизайнер й гарно малюю. Я думаю, що безпека важливіша. Це моя друга спроба поїхати. Спершу я не наважилася, думала, що в Одесі досить спокійно. Діти не розуміють, що коїться, але вони налякані”, – розказує Валентина.

Ми зайшли з нею до одного з боксів для дітей – тут є психолог, іграшки для дітей, а ще тут тепло, що дуже важливо, адже допомогу розвернули у полі й рання весна – не найкращий час сидіти з дітьми на вулиці. Тут же можна знайти інструкції для українців, базові речі для дітей, гарячі страви та навіть психологічну допомогу. Останнє – особливо важливо у ситуації, коли діти переживають колосальний стрес.

“Більшість людей знають, куди вони направляються, у них є хоч якийсь план. Також люди подорожують великими групами, а неповнолітні діти в основному їдуть у супроводі дорослих родичів – тому, якщо ми говоримо про безпеку, ситуація контрольована. Скоро такі ж центри з’являться у інших точках – Кагул, Леушени, Скулень”, – пояснила Анжела Мунтяну з офісу комунікацій ЮНІСЕФ.

Населення Молдови – 2,6 млн жителів. Через низький рівень життя – багато хто працює за кордоном. Кордон перетнули вже понад 400 000 людей, але в країні залишилися близько 100 000.

Прикордонники розповідають, що в найближчих планах – побудувати паркан навколо імпровізованого містечка. Хоча за весь час не траплялося неприємних інцидентів – безпека біженців – понад усе. Також міжнародні організації готуються до різних сценаріїв. Так, зараз людей не так багато, але ніхто не знаю, коли може трапитися загострення – тому волонтери готові розміщувати, годувати та надавати іншу допомогу.

Тут же працюють члени команди реагування на надзвичайні ситуації ACTED. Безкоштовні автобуси перевозять біженців до Кишинева, інших міст Молдови чи Румунії. Співробітники ACTED знаходяться в Паланці, головному пункті пропуску через кордон, з 4 березня. Також вони розповсюджують сім-картки, допомагають збирати все необхідне для потреб біженців.

Корисні контакти, перша грошова допомога

Понад 90% українців розміщуються у молдавських сім’ях чи винаймають житло. Саме цим ситуація у 2022 році відрізняється від останньої мігрантської кризи. Але для того, щоб перечекати, знайти житло чи вирушити далі люди продовжують використовувати спеціальні центри.

Один з них – це Moldexpo (комплекс споруд, схожий на звичний ВДНГ). Тут встановлювали перші бокси для тимчасового проживання, а зараз пропонують великий спектр підтримки: від реєстрації для грошової допомоги до пошуку житла чи меддопомоги.

Франческа Бонеллі – представниця команди екстреної допомоги Агентства ООН у справах біженців. Вона працювала у Сербії, але керівництво викликала її до Молдови й за один день вона переїхала сюди, щоб надавати допомогу. “На сьогодні по країні налічується 103 таких центри розміщення біженців загальною місткістю понад 9000 місць”, – розповідає вона.

Українці та іноземці, які проживали в Україні на момент початку війни можуть отримати грошову допомогу. Реєстрація здійснюється лише за попереднім записом. Станом на зараз, час реєстрації призначається лише через механізм перенаправлення від партнерів УВКБ ООН, тому варто використовувати цей лінк. Тут так само доступна інформація про центри у інших містах, які тільки планують відкрити.

Вже потім біженців запрошують до центру, де видають картку банку maib. Місцева влада та міжнародні організації зафіксували суму у 2200 молдовських лей на місяць на одну людину (близько 3500 гривень).

Серед нюансів: гроші може отримати кожен член родини; їх треба витратити за місяць – зняти чи платити картою в магазині; поки невідомо, скільки точно триватиме програма підтримки – тому варто стежити за офіційними оголошеннями.

Гроші для сімей, що приймають біженців

Хоча цей вид допомоги не працював у перші дні, коли жителі Молдови самостійно приймали українців, зараз є можливість отримати хоч невеличку компенсацію. Країна пережила взимку енергетичну кризу, зараз ціни на продукти та комуналку теж зростають, тому така підтримка дуже потрібна місцевим.

Ця виплата одноразова. Перші молдавські сім’ї, зареєстровані в WFP (Всесвітня продовольча програма – 24 канал), зможуть з квітня отримати 3500 леїв – близько 5600 грн – у відділеннях Western Union.

Місцеві муніципалітети відіграють вирішальну роль у реєстрації та перевірці списків приймаючих сімей. Головна умова – вони повинні прийняти принаймні двох біженців з України протягом щонайменше одного тижня. Це нова програма, тому наразі молдавським родинам треба звертатися до місцевої влади.

Автор: Ольга Консевич

Стаття опублікована українською та російською мовами на 24tv.ua 




Цікавитеся останніми новинами та можливостями?

Управління цим сайтом здійснюється Регіональною комунікаційною програмою «Східне сусідство ЄС» («EU NEIGHBOURS east») на 2020-2024 роки, що фінансується ЄС. Програма сприяє комунікаційній діяльності представництв Європейського Союзу в країнах Східного партнерства й працює під керівництвом Генерального директорату Європейської комісії з питань політики сусідства та переговорів із розширення, а також Європейська служба зовнішньої діяльності. Програма впроваджується консорціумом на чолі з B&S Europe.

Інформація на цьому сайті регулюється Положенням про обмеження відповідальності та захист персональних даних.
© Європейський Союз,