Абревіатура COP (Conference of Parties) розшифровується як “Конференція сторін”. Зазвичай так називають міжнародні зустрічі в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН), на яких ведуться переговори щодо обмеження втручання людини у кліматичну систему нашої планети.
COP – це вищий керівний орган РКЗК ООН. До нього входять представники всіх “сторін”, тобто тих держав, які погодилися брати участь у РКЗК ООН і виконувати зобов’язання згідно з прийнятими угодами.

Конференція проводиться щорічно. На ній обговорюються нові заходи й оцінюється прогрес сторін у досягненні спільної мети РКЗК ООН з обмеження зміни клімату, зокрема віконання Паризької угоди. Цей юридично обов’язковий міжнародний договір щодо зміни клімату було прийнято 196 сторонами у 2015 році на COP21 у Парижі.
Основна мета Паризької угоди – “утримання зростання середньої світової температури на рівні значно нижче +2°C від доіндустріальних рівнів”. В ідеалі – “обмеження зростання температури до +1,5°C”.
Щоб обмежити глобальне потепління до 1,5°C, викиди парникових газів повинні досягти максимуму не пізніше 2025 року і скоротитися на 43% до 2030 року.
Зміна клімату – це довгострокові зміни температур та погодних умов. Ці зміни можуть відбуватися природним шляхом. Однак з початком промислової революції в 19 столітті основним фактором зміни клімату стала діяльність людини, насамперед через спалювання викопних видів палива, таких як вугілля, нафти й газу.
Спалювання викопного палива призводить до викидів парникових газів. Вони, мов ковдра, огортають Землю, затримуючи в атмосфері сонячне тепло і тим самим підвищуючи температуру.
Середня температура поверхні Землі зараз приблизно на 1,2°C вища, ніж наприкінці 1800-х років, і гарячіша, ніж будь-коли за останні 100 тисяч років. Останнє десятиліття (2011-2020 рр.) стало найспекотнішим за всю історію спостережень. А кожне з останніх чотирьох десятиліть було тепліше, ніж будь-яке попереднє десятиліття з 1850 року.
Багато хто вважає, що зміна клімату означає лише потепління. Але це лише початок! Оскільки Земля – це система, де все взаємопов’язано, зміни в одній сфері можуть вплинути на всі інші.
Наслідки зміни клімату – це сильні посухи, нестача води, пожежі, підвищення рівня моря, повені, танення полярних льодів, шторми катастрофічних масштабів та скорочення біологічного розмаїття. Зміна клімату може вплинути на наше здоров’я, житло, безпеку, роботу і здатність вирощувати їжу.
Вчені сходяться на думці: якщо обмежити зростання глобальної температури на рівні не більше ніж 1,5°C, це допоможе уникнути найгірших наслідків і зберегти клімат придатним для життя. Якщо ж ми нічого не змінимо у своїй діяльності, то до кінця цього століття температура зросте на 3°C.
Перехід енергетики з викопного палива на відновлювані джерела енергії, такі як сонце або вітер, дозволить скоротити викиди, що впливають на зміну клімату. Але діяти потрібно негайно. У той час як дедалі більше країн зобов’язується забезпечити нульовий рівень викидів до 2050 року, викиди необхідно скоротити вдвічі до 2030 року, щоб утримати потепління нижче 1,5°C. А це вимагатиме значного скорочення використання вугілля, нафти й газу.
“Спільне забезпечення екологічної та кліматичної стійкості” – одна з п’яти довгострокових цілей політики Східного партнерства після 2020 року. Серед іншого ЄС зобов’язався “допомогти країнам Східного партнерства виконати їхні зобов’язання згідно з Паризькою угодою та модернізувати економіку шляхом скорочення вуглецевого сліду і прагнення до кліматичної нейтральності”.
Реалізуючи свій інвестиційно-економічний план для Східного партнерства, ЄС прагне:
ЄС допомагає Україні через Ukraine Facility – програму фінансової підтримки країни у відновленні, реконструкції та модернізації на тлі російської агресії. Не менше 20% від загального обсягу інвестицій буде спрямовано на “зелений” перехід, пом’якшення наслідків зміни клімату й адаптацію до них та захист навколишнього середовища, включаючи збереження біорізноманіття.
Крім того, ЄС фінансує низку регіональних програм, що діють у країнах Східного партнерства. Зокрема:
Водночас європейські фінансові установи, такі як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), надають значну підтримку у переході до “зеленої” економіки. Обидва банки інвестують у “зелену” інфраструктуру та сприяють економічному зростанню, яке не шкодить клімату.
Східноєвропейське партнерство з навколишнього середовища та енергоефективності (E5P) – це багатосторонній донорський трастовий фонд, основним донором якого є ЄС. Фонд сприяє інвестиціям у муніципальні проєкти, створені задля підвищення енергоефективності й захист довкілля. ЄС також робить значний внесок у Green for Growth Fund (GGF).
ЄС також фінансує програми на рівні країн у таких сферах, як якість повітря, управління водними ресурсами, забруднення морського середовища, енергоефективність, управління відходами, боротьба з пестицидами та промисловим забрудненням, а також стале управління лісами.
За посиланням можна побачити результати підтримки ЄС у всьому регіоні.
Кліматична дезінформація широко розповсюджена в інтернеті, щоб посіяти розбрат і сповільнити впровадження кліматичних заходів. Вона буває різних типів – від повного заперечення і теорій змови до м’якшої дезінформації, яка сіє сумніви: мовляв, зміна клімату не спричинена діяльністю людства, і взагалі не настільки небезпечна, як стверджують вчені.
Фейкові новини можуть набувати різних форм, наприклад:
Щоб розпізнати дезінформацію про зміну клімату, необхідно:
1) Перевірте джерело інформації: чи справжнє воно? Чи є в ньому посилання на наукові установи та авторитетні видання?
2) Зверніть увагу на мову й тон: сенсаційні та надто емоційні висловлювання, перебільшення – все це може бути ознакою дезінформації.
3) Перевірте факти: знайдіть підтвердження наведених фактів на незалежних сайтах.
Проєкт EUvsDisinfo допомагає краще зрозуміти, як працює російська пропаганда, та виробити стійкість до маніпулювання інформацією у соцмережах і ЗМІ. Матеріали про російську дезінформацію щодо зміни клімату можна прочитати тут.
ЄС має безліч ресурсів та інструментів, які допомагають виявляти й боротися з кліматичною дезінформацією. З ними можна ознайомитися тут.
Найважливіше – не допустити погіршення клімату. Ми можемо і повинні докласти всіх зусиль, щоб споживати менше енергії та завдавати менше шкоди довкіллю. Отже, потрібно знайти рішення, які допоможуть скоротити викиди парникових газів.
Багато з цих рішень приймаються на урядовому та міжнародному рівнях. Але є речі, які залежать безпосередньо від кожного й кожної з нас. Почати варто з невеликих змін у повсякденному житті, які допоможуть скоротити вуглецевий слід.
Пам’ятайте: ваш повсякденний вибір здатний змінити політику уряду, а також рішення й інновації компаній.
Не менш важливо знати правдиві факти про зміну клімату – це захистить вас від дезінформації, допоможе виробити правильні звички та мотивувати інших до дій.
Ось кілька ресурсів, де можна дізнатися вірогідну інформацію про зміну клімату:
EU Climate Action – портал ЄС про зміну клімату та політику Євросоюзу у цій сфері.
United Nations Climate Change – свіжі новини, звіти, пояснення та ресурси, у тому числі про COP.
Програма ООН щодо боротьби зі зміною клімату – інформація про наукові відкриття у кліматичній сфері та боротьбу зі зміною клімату.
Наша планета, наше майбутнє – молодіжний ресурс ЄС про зміну клімату, політику ЄС у цій сфері та рекомендації щодо індивідуальних кроків у боротьбі зі зміною клімату.
Як говорити з людьми про боротьбу зі зміною клімату – ця інструкція ЄС допоможе пояснити важливість боротьби зі зміною клімату тим, хто сумнівається в цьому.
Як зробити планету здоровішою – поради ООН про зменшення впливу на довкілля. Крім того, можна завантажити мобільний додаток, який порахує ваш вуглецевий слід і надасть рекомендації щодо його скорочення.
10 способів допомогти у боротьбі з кліматичною кризою – поради від Програми ООН з довкілля.
Фінансовані ЄС проєкти щодо охорони навколишнього середовища та історії успіху.
Допоможи Оззі берегти енергію – познайомтеся з хом’ячком Оззі, головним героєм спільної кампанії EU NEIGHBOURS east та EU4Energy зі збереження енергії. Продовження історії Оззі – цього разу про відновлювані джерела енергії – тут.
Інші інформаційні кампанії:
Цікавитеся останніми новинами та можливостями?
Цей вебсайт управляється Регіональною комунікаційною програмою ЄС для Східного сусідства («EU NEIGHBOURS east»), що фінансується ЄС. Вона доповнює й підтримує комунікацію делегацій Євросоюзу у країнах Східного партнерства і працює під керівництвом Генерального директорату Єврокомісії з питань розширення та Східного сусідства (DG ENEST), а також Європейської служби зовнішніх дій. EU NEIGHBOURS east впроваджується консорціумом на чолі з GOPA PACE.
Інформація на цьому сайті регулюється Положенням про обмеження відповідальності та захист персональних даних. © European Union,