EUvsDisinfo: сім найпопулярніших міфів про російсько-український конфлікт

EUvsDisinfo: сім найпопулярніших міфів про російсько-український конфлікт

3 Лютого, 2022

Україна належить Росії, а в конфлікті винні НАТО, Захід і сама Україна, стверджують прокремлівські ЗМІ, що висвітлюють поточний російсько-український конфлікт. Провідна ініціатива ЄС щодо протидії дезінформації EUvsDisinfo зібрала найбільш популярні та небезпечні міфи, а часто і відверту брехню, реагуючи на нову хвилю дезінформації, що поширюється Росією. 

Міф 1: «Поточна напруженість є результатом постійної агресивної поведінки України та її західних союзників. Росія лише захищає свої законні інтереси та не несе відповідальності за цей конфлікт».

Брехня. Насправді Росія продовжує порушувати міжнародне право, а також інші угоди, яких вона зобов’язалася дотримуватися. Незаконна анексія Криму та акти військової агресії проти України з боку Росії як одного з постійних членів Ради Безпеки ООН – це порушення щонайменше 12 міжнародних і двосторонніх угод. Інакше кажучи, дії Росії, що підривають і загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, зокрема на Донбасі, є незаконними. Дії Росії продовжують ставити під загрозу основи європейської безпеки та світовий порядок, що базується на певних правилах.

З 2014 року в результаті російської агресії загинули близько 14 тис. українців і значно більше людей було поранено. Крім цього, внаслідок конфлікту понад 1,5 млн жителів Кримського півострова та регіонів на сході України були вимушені переселитися.  

Міф 2: «Цей конфлікт спричинений ситуацією в Україні. Існують докази того, що Україна вчиняє звірства стосовно російськомовного населення на сході країни. Росія вимушена була втрутитися, серед іншого, ще й тому, що Україна та Росія – це «один народ». Україна просто належить до «сфери особливих інтересів» Росії».  

Брехня. Насправді, немає жодних доказів того, що російськомовні чи етнічні росіяни на сході України зазнають переслідувань – не кажучи вже про геноцид — з боку української влади. Це підтверджують звіти, опубліковані Радою Європи, Верховним комісаром ООН із прав людини та ОБСЄ. Однак для активізації внутрішньої підтримки військової агресії Росії підконтрольні державі російські ЗМІ невпинно намагаються очорнити Україну: звинувачують її в нібито геноциді на сході України та проводять безпідставні паралелі з нацизмом і Другою світовою війною. Крім цього, вони вигадують історії, спрямовані на те, щоб викликати в аудиторії негативний емоційний відгук (наприклад, сфабрикована історія про розп’ятого українськими військовими маленького хлопчика на сході України, спростована фактчекерами).

Часто вживане твердження про те, що українці та росіяни – «один народ», є одним із найдавніших і найбільш укорінених міфів, які використовуються проти України. Хоча Україна та Росія і мають спільне коріння, що сягає часів Київської Русі, яка існувала з IX до середини XIII сторіччя, просто неправильно стверджувати, що 800 років потому українці та росіяни є одним народом. Незважаючи на довгі періоди іноземного правління, Україна має сильну національну культуру й самобутність та є суверенною країною.

Ідея «єдиного російського народу» без політичних кордонів є ідеологічним конструктом, який виник ще за імперських часів і нині використовується як інструмент підриву суверенітету та національної ідентичності України. Із 2014 року російська влада з новою силою культивує цей міф, намагаючись виправдати та логічно обґрунтувати свою військову агресію проти України.

Для просування ідеї про те, що Україна належить до «сфери впливу» Росії, російська влада та контрольовані державою ЗМІ часто вдаються до заяв, що Україна не є «справжньою» державою. Російська державна пропаганда намагається викривити історію, щоб легітимізувати ідею, що Україна начебто належить до природної сфери інтересів Росії.

Міф 3: «Європейський Союз і Захід не зацікавлені в Україні та відмовилися від неї, тому вона повинна триматися Росії».

Брехня. Європейський Союз та Україна є стратегічними партнерами. Фактично, Україна стала одним із найближчих партнерів ЄС, і впродовж останніх років це партнерство зміцнилося завдяки Угоді про асоціацію між Україною та ЄС і створення Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Сьогодні ЄС є найбільшим торговельним партнером України, на нього припадає понад 40% її зовнішнього товарообігу. ЄС підтримує широкий спектр програм в Україні в рамках Східного партнерства, а також підтримує Україну в реалізації її програми реформ. Із 2014 року ЄС надав Україні 17 млрд євро у вигляді позик і грантів.

Із 2014 року ЄС рішуче підтримує суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України в межах її міжнародно визнаних кордонів та запровадив обмежувальні заходи стосовно Росії через навмисну дестабілізацію ситуації в Україні, в тому числі на Кримському півострові. ЄС також підтримує Україну в посиленні її стійкості до дезінформації та кібератак.

Міф 4: «У нинішній кризі винні НАТО та Захід. Якби вони дотримувалися своїх зобов’язань не розширювати альянс, Росія не відчувала б загрози з їхнього боку».

Брехня. Такого зобов’язання ніколи не існувало, і ніхто не просив про нього НАТО. Контрольовані державою російські ЗМІ часто заявляють, що радянський лідер Михайло Горбачов отримав від НАТО «усну» обіцянку, що альянс не розширюватиметься за межі об’єднаної Німеччини. Насправді Горбачов у своєму інтерв’ю у 2014 році сам спростував це твердження: «Питання про «розширення НАТО» в ті роки взагалі не обговорювалося та не піднімалося».

Члени НАТО ніколи не брали на себе жодних політичних або юридичних зобов’язань не поширювати альянс за межі об’єднаної Німеччини.

Твердження про обіцянку НАТО не розширюватися фундаментально суперечить природі альянсу. НАТО як оборонний альянс не «розширюється» в імперіалістичному сенсі. Рішення щодо членства в НАТО залежать від кожного окремого заявника та 30-ти нинішніх країн-членів НАТО. Кожна суверенна країна може обирати свій шлях, і суміжні держави – в цьому випадку Росія – не мають права втручатися.

Міф 5: «Через агресивну експансію НАТО Росія тепер «оточена ворогами» та «повинна захищатися»

Брехня. Насправді, ЄС та Україна є рішучими прихильниками встановленого в Європі режиму безпеки. До того ж Росія є територіально найбільшою країною світу, однак вона межує з країнами НАТО менше ніж однією шістнадцятою свого сухопутного кордону. Із чотирнадцяти суміжних із Росією країн лише п’ять є членами НАТО.  

Крім цього, не існує жодного аргументу на користь твердження, що «захищатися» військовим способом – це єдине рішення. Існують декілька міжнародних організацій, двосторонніх угод і форматів, у рамках яких Росія може брати участь у спільному мирному діалозі – наприклад, у рамках ОБСЄ та режимів контролю над озброєнням. ЄС тримає канали комунікації з Росією відкритими, і це є невід’ємною частиною політики ЄС-Росія, яка базується на п’яти керівних принципах.  

Міф 6: «Росія в будь-якому разі не несе відповідальності за нинішню напруженість в Україні. Україна свідомо порушила Мінські угоди, і Захід продовжує надавати їй зброю. Росія має швидко реагувати на це, укріплюючи свої кордони».  

Брехня. Насправді, саме Росія зосередила на кордонах з Україною, включно з незаконно анексованим Кримським півостровом, 140 тис. своїх військових і техніку.

Росія є стороною Мінських угод, і це останні офіційні документи, в яких Росія підтверджує суверенітет і територіальну цілісність України. Однак вона не забезпечує виконання своєї частини Мінських угод. Росія та її маріонетки не припинили вогонь, не відвели все важке озброєння, не здійснили повний обмін політичними в’язнями та не забезпечили доставку гуманітарної допомоги в рамках міжнародного механізму. Навпаки, Росія посилює нелегальні збройні формування на сході України. Крім цього, Росія не забезпечує безперешкодний доступ спостерігачів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, в тому числі до українсько-російського кордону.

Незважаючи на це, Україна виконала стільки Мінських домовленостей, скільки було можливо, не маючи контролю над територією, і працювала над втіленням кожного пункту. Вона ухвалила – а потім і продовжила строк дії – законів про особливий статус територій та амністію (2014 р.), а також підготувала законопроєкт про місцеві вибори (2014 р.). Україна також ухвалила зміни до Конституції, щоб надати більше автономії непідконтрольним територіям (2015 р.).

Міф 7: «Євросоюз слабкий та неспроможний. Навіщо перейматися перемовинами з ЄС?»

Брехня. Російські офіційні особи та державні ЗМІ регулярно дають зрозуміти, що ЄС політично неспроможний і нездатний впоратися з кризами. У січні 2022 року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров навіть звинуватив ЄС в «імпотенції».

Той факт, що з моменту закінчення Другої світової війни в Європі панує мир, є достатнім для спростування цього твердження. ЄС спільно з ООН, НАТО, ОБСЄ, Радою Європи, країнами G7 та іншими міжнародними партнерами зробив значний внесок у мир і безпеку в європейському регіоні та за його межами, в тому числі в Україні.

Дізнатися більше:

Прочитати статтю повністю




Цікавитеся останніми новинами та можливостями?

Управління цим сайтом здійснюється Регіональною комунікаційною програмою «Східне сусідство ЄС» («EU NEIGHBOURS east») на 2020-2024 роки, що фінансується ЄС. Програма сприяє комунікаційній діяльності представництв Європейського Союзу в країнах Східного партнерства й працює під керівництвом Генерального директорату Європейської комісії з питань політики сусідства та переговорів із розширення, а також Європейська служба зовнішньої діяльності. Програма впроваджується консорціумом на чолі з B&S Europe.

Інформація на цьому сайті регулюється Положенням про обмеження відповідальності та захист персональних даних.
© Європейський Союз,