Готові до цифрового десятиліття? Вдосконалення навичок для вирішення технологічних викликів в Україні

У 2019 році лише 57% домогосподарств в Україні мали доступ до персонального комп’ютера, менше, ніж у всіх інших країнах Східного партнерства.

Лише дві третини українських домогосподарств мали доступ до Інтернету (набагато менше, ніж у Білорусі, Грузії та Азербайджані), та всього 86% підприємств були підключені до Інтернету (порівняно зі 100% у Білорусі та 98% у Грузії).

Ці суворі цифри Європейського статистичного агентства Євростат ілюструють виклик, з яким стикається Україна, та який ще більше підкреслюється прискоренням цифрових технологій в результаті пандемії COVID-19.

«Нинішня ситуація з примусовою дистанційною роботою та навчанням виявляє прогалини в цифровій освіті, зокрема в цифровій грамотності населення», – говорить заступник Міністра освіти та науки України з питань цифрової трансформації Артур Селецький.

Його коментарі підтверджує опитування про рівень цифрових навичок, проведене вперше в Україні в 2019 році: 15,1% українців не мають цифрових навичок, а 37,9% громадян мають низький рівень. Таким чином, згідно з методологією оцінки цифрової компетентності, яка використовується Європейською Комісією, та яка була використана в опитуванні, 53% українців перебувають нижче позначки «базового рівня».

Цифрова компетентність – це наступний крок у розвитку суспільства

Справді, ЄС визначив наступне десятиліття як «цифрове десятиліття», з баченням майбутнього, побудованого навколо цифрової грамотності населення. І він поширює це бачення на своїх східних сусідів, включаючи Україну, через ініціативу EU4Digital, яка визначила електронні навички одним із шести пріоритетних напрямків.

«Цифрові навички є ключовим каталізатором для успіху будь-якої цифрової трансформації, уможливлення громадян бути активними в цифровому суспільстві та підтримці економічного зростання через прийняття нових технологій. В часи, коли попит на цифрові навички постійно зростає – пропозиції цих навичок часто не вистачає», – EU4Digital повідомляє на своєму веб-сайті.

Минулого жовтня, представники EU4Digital організували для України перший тренінг з управління національними коаліціями з питань цифрових навичок та робочих місць. Заступник Міністра освіти та науки України з питань цифрової трансформації Артур Селецький назвав цей тренінг «більш своєчасним, ніж будь-коли».

«Я сподіваюся, що ми зможемо отримати від наших партнерів з EU4Digital неоціненний досвід, зокрема щодо методології оцінки навичок цифрової грамотності серед вчителів та студентів, а також найкращі практики проведення відповідних досліджень», – заявив Артур Селецький.

Програма, що фінансується ЄС, передбачає розробку нових методологій для оцінки рівня цифрових навичок серед населення та прогнозування дефіциту кваліфікованих кадрів на ринку. Вона також підтримала створення національної коаліції для розвитку цифрових навичок та створення робочих місць в Україні.

Як ЄС підтримує електронні навички в Україні?

Посилаючись на опитування 2019 року щодо цифрових навичок, заступник Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції Валерія Іонан каже, що цифрова грамотність громадян вперше офіційно стала пріоритетом держави, з метою «навчити 6 мільйонів українців цифровій грамотності за три роки».

У лютому 2020-го Мінцифри запустило національну онлайн-платформу з цифрової грамотності «Дія.Цифрова освіта». Суть цієї платформи – так званий «едьютейнмент», тобто поєднання навчання та розваг.

«Ефективність такого формату навчання виявилася високою. За статистикою порталу, 70−80% користувачів дивляться всі серії освітніх серіалів, проходять фінальне тестування та отримують сертифікати. Перші освітні серіали про базові цифрові навички на порталі Дія.Цифрова освіта були розроблені на основі європейської методології, зокрема, Європейської рамки цифрових компетентностей  для громадян ЄС DigComp 2.1. На порталі навчаються майже 550 000 українців», – розповідає Валерія Іонан.

Ще одне досягнення порталу «Дія.Цифрова освіта» — тест «Цифрограм», який дозволяє українцям перевірити власний рівень цифрової грамотності. Після проходження цього тесту користувачі можуть отримати сертифікат із детальним описом сильних і слабких сторін, а також рівнем володіння цифровими компетенціями на базовому (А1, А2), середньому (В1, В2) або високому рівнях (С1, С2).

Валерія Іонан говорить, що різні рівні цифрових навичок умовно розбиті за сукупностями шести сфер компетенцій:

• основи комп’ютерної грамотності;
• інформаційна грамотність, вміння працювати з даними;
• створення цифрового контенту;
• комунікація та взаємодія в цифровому суспільстві;
• безпека в цифровому середовищі;
• розв’язання проблем у цифровому середовищі, навчання впродовж життя.

«Загалом для розвитку цифрового суспільства та цифрової економіки в Україні потрібні громадяни, керівники, професіонали, фахівці, службовці з розвиненими цифровими навичками і відповідно потрібні термінові кардинальні заходи вдосконалення  процесів стандартизації, формування та оцінки сформованості цифрових навичок. Володіти цифровою грамотністю — це бути конкурентоспроможним на ринку праці», – говорить Іонан.

«Відсутність стандартів і рамок цифрових компетенцій породжує низку проблем, які  в свою чергу викликають недосконалість програм підготовки та підвищення кваліфікації, атестації та сертифікації, саморозвитку, мотивації та ефективності праці  фахівців у різних сферах  соціального життя та  майже у всіх галузях економіки».

Заступник Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції підкреслює, що в Україні існує внутрішня експертна мережа з питань електронних навичок програми EU4Digital, яка працює у тісному контакті з представниками організаторів Програми від ЄС. За словами Валерії Іонан, у найближчі роки Міністерство планує запровадити законодавчі та нормативні зміни, подальший розвиток цифрової інфраструктури, створення цифрової системи освіти та просування цифрових навичок на всіх рівнях на основі досвіду ЄС.

Ключові навички для сучасного світу

Мара Якобсоне, представник EU4Digital з питань електронних навичок, пояснює, що цифрові навички є однією з восьми ключових компетенцій для навчання впродовж життя, визначених Європейською Комісією. Сюди входять грамотність, багатомовність, числові, наукові та інженерні навички, цифрові та технологічні компетенції, міжособистісні навички та здатність приймати нові компетенції, активне громадянство, підприємництво та культурне усвідомлення, а також вираження поглядів.

«Система цифрових компетенцій впроваджується у багатьох країнах ЄС. У деяких країнах вона служить ‘обов’язковим’ еталоном для освітніх програм як для вчителів, так і для студентів. У інших – більше як рекомендаційна система, яка дозволяє розробляти цифрові інструменти оцінки, навчальні програми та національні інструменти сертифікації в галузі цифрових компетенцій», – говорить Мара Якобсоне.

За її словами, основні кроки, які має зробити Україна для підвищення рівня цифрової компетентності серед населення, враховують:

• підвищення обізнаності громадян про необхідність впровадження цифрових компетенцій;
• наявність програм для розвитку цифрової компетентності різного рівня;
• тісну співпрацю та цілеспрямовані дії щодо залучення громадян до навчання різних зацікавлених сторін – навчальних закладів, муніципальних урядів, бізнесу тощо.

«У ЄС є кілька організацій, які беруть участь у розробці та впровадженні системи цифрових компетентностей», – продовжує Якобсоне. «В межах ініціативи EU4Digital ми організували ряд навчальних та практичних семінарів та  ознайомили представників Східних країн-партнерів із системами цифрових компетенцій та електронною компетентністю загалом».

Що думають про цифрову компетентність українці?

Колишній віце-президент IT-компанії Luxoft Віталій Нужний, який нещодавно заснував власну компанію з консалтингу та розробки ПЗ для зарубіжних клієнтів TRIOS, знає з власного досвіду як важко знайти кваліфікований персонал. Тенденція до віддаленої роботи ще більше ускладнила ситуацію, оскільки зараз досвідчені українські фахівці виходять на світовий ринок і отримують чудові пропозиції від західних клієнтів.

Наразі ці люди працюють з України на західні компанії, «але якщо ми впустимо момент і за рік-два умови роботи погіршаться, – ці люди можуть мігрувати, бо вони вже працюють на західні компанії».

Нужний каже, що робота з талановитими студентами є ключем до розвитку цифрової компетентності.

«Усі найкращі учні, які закінчують математичні класи та ліцеї, їдуть вчитися за кордон. Минулого року через пандемію зробити це було неможливо. Але два роки тому це було фактом: увесь математичний клас, 100% учнів, поїхали за кордон», – пояснює Нужний.

За його словами, компанії мають не лише звертати увагу на університети, а й розробляти спільні програми для школярів, популяризувати українську IT-індустрію і акцентувати увагу на тому, що кожен може стати її частиною. Щодо вищої освіти, Нужний переконаний, що якість освіти в українських університетах залишає бажати кращого.

«У більшості університетів ми маємо справу з консервативною культурою, ієрархічною системою управління і великою кількістю непотрібних процесів. У наш час є безліч альтернатив: і відомі онлайн-платформи, і міксовані формати навчання, і приватні ініціативи, наприклад, Mate Academy, GoIT, комп’ютерна академія ШАГ, UNIT Factory. Вони навчають різним сегментам, підвищують загальну IT-грамотність в країні і створюють ринок», – підкреслює IT-фахівець.

Нужний переконаний, що потрібно зробити навчання більш практичним та знизити академічність знань. «Якщо студенти не бачать, як застосувати знання в подальшій роботі – їм це нецікаво», пояснює він.

«Для старшого покоління слід подумати над перевідкриттям IT-клубів. Будь-яка людина, у якої немає достатнього рівня комп’ютерної грамотності, може прийти і скористатися базовими послугами. Наскільки ця ідея буде комерційно виправдана – невідомо. Але вона точно буде виправдана з точки зору цифрової просунутості країни. І це, мабуть, те, чим має займатися держава», – продовжує Віталій.

Але на думку Нужного, загальні меседжі від держави не надто позитивні.

«У переважній більшості співробітники IT-компаній не дуже довіряють державі. З одного боку, вони вітають цифровізацію, але, з іншого, дуже вразливо відносяться до будь-яких змін моделі роботи з ФОПами. Залишається загальний тренд: якщо ти хочеш зробити подальшу технічну архітектурну кар’єру – потрібно їхати на Захід», – говорить експерт.

«Основним драйвером для переїзду за кордон залишається бажання дати своїм дітям найкращий соціум. По суті в Україні не дуже багато професій, де вони можуть отримувати гідну винагороду. Безумовно, IT-сфера – одна з них. Але якщо ми будемо постійно дбати про комфортні умови роботи для програмістів в Україні, проблема витоку кадрів вирішиться», – резюмує Нужний.

Кому допомогла цифрова освіта в Україні? 

Протягом 15 років Володимир Копоть працював юристом. Тепер, завдяки новим знанням та навичкам у сфері інформаційних технологій, він заснував власний сервіс пошуку та збору достовірної інформації про об’єкти нерухомості Monitor.Estate.

«За освітою я – юрист, але зміг організувати свій IT-проект, який автоматизує юридичні звіти про новобудови», – пояснює Копоть.

В Monitor.Estate працює IT-фахівець, який залучав Володимира до процесу і пояснював, що може реалізувати команда з технічної точки зору.

«Я проходив ряд лекцій з Open data [відкриті дані – ред.] і API [інтерфейс програмування застосунків – ред.], вивчав як працюють і інтегруються ці технології. Зараз, коли я веду переговори з нашими контрагентами, я розумію, як це працює і можу донести до наших клієнтів», – розповідає Копоть.

За словами засновника Monitor.Estate, для того щоб самому займатися програмуванням – потрібно вивчати мови програмування, і це може бути довше та дорожче, ніж взяти в команду IT-фахівця, який в цьому розбирається.

«Однак, розбиратися в цьому самому все одно потрібно, оскільки програмісти можуть лише виставляти рахунки свої робочі години, а у вас не буде можливості розібратися в тому, що вони роблять, скільки йде грошей на годину їх розробки, скільки часу має піти на другу розробку тощо. Ці речі однозначно потрібно вчити і контролювати», – резюмує Володимир.

Стаття опублікована українською та російською мовами на nv.ua

Дізнатися більше

EU4Digital https://eufordigital.eu/uk/

Електронні навички EU4Digital https://eufordigital.eu/uk/thematic-area/eskills/

Представництво ЄС в Україні https://eeas.europa.eu/delegations/ukraine_uk

Міністерство цифрової трансформації України https://thedigital.gov.ua

Міністерство цифрової трансформації – цифрова освіта https://thedigital.gov.ua/projects/osvita

Дія.Платформа цифрової освіти https://osvita.diia.gov.ua

За допомогою ініціативи EU4Digital Європейський Союз підтримує реалізацію стратегій цифрових навичок в країнах Східного партнерства, зокрема, шляхом:

• Розробки методології вимірювання та прогнозування прогалин в національних цифрових навичках;
• Визначення загальної рамки компетенцій для МСП і мікробізнесу;
• Підтримки створення національних коаліцій з питань навичок і робочих місць, створених на даний час у Вірменії, Азербайджані та Україні, при постійній підтримці їх створення у Білорусі, Грузії та Молдові;
• Проведення навчальних семінарів та тренінгів;
• Проведення рекламних кампаній в країнах-партнерах.