Чиста вода – це важливо: журналісти провели експеримент

Ми п’ємо воду та користуємося водоймами постійно, а пандемія коронавірусу тільки посилила значення екології для життя людини. Хоча забруднення постійно зростає, ми самостійно можемо запобігати небезпеці, адже перевірити якість води насправді легко.

Водойми Києва: експеримент

“Якби ми знали, що перевірити воду можна за лічені хвилини, чи стежили б за якістю?” – таке питання ми поставили собі, коли починали готуватися до експерименту. І відповідь: “Так”.

Виявилося, що купити експрес-тест можна в інтернеті, зробивши кілька кліків (вартість коливається від 200 до 500 гривень – 6-15 євро). Також часто його продають в зоомагазинах.

Вам потрібно:

• купити тест;
• занурити у воду на 1 хвилину;
• перевірити результати за маркерами, що вказані на баночці.

Де ми перевіряли воду й чому (ідеї для читачів):

• Дніпро (головна річка Києва);
• озеро на Оболоні (улюблене місце відпочинку влітку);
• бювет (місце, де кияни масово набирають воду).

Журналісти сайту 24 каналу звернулися до Державного агентства водних ресурсів України й Міжрегіонального офісу захисних масивів Дніпровських водосховищ, щоб провести перевірку під наглядом експертів.

Провідний хімік Державного агентства водних ресурсів України Антон Бірюков наголосив, що даний експрес-тест може вказати на показники по нітратах та нітритам. Однак, більш точно визначити їх концентрацію та концентрацію інших сполук можна у лабораторії при повноцінному аналізі.

У ґрунті, поверхневих і ґрунтових водах завжди є нітрати та нітрити, це обумовлено, як природними процесами кругообігу азоту в природі, так і техногенним впливом.

За словами Бірюкова, для того, щоб перевірити якість у лабораторії, треба відібрати воду зі збереженими властивостями. Тобто, вода має бути свіжою.

Провідні хіміки кажуть, що концентрація різних сполук у воді, як показує практика – незначна. Однак, якщо експрес-тест покаже яскравий колір, це буде свідчити про те, що є забруднення.

Які результати?

Вода з трьох точок, де ми проводили експеримент, загалом виявилася придатною до користування й пиття. Тобто нітрати та нітрити у даних водоймах в межах норми, тобто до 10 мг на 1 л.

Але важливо зазначити, що коли перевищення зафіксоване, воду не рекомендується пити й краще не використовувати її для гігієнічних процедур.

Деталі: 

• Загальна жорсткість також в межах норми у трьох точках.
• Загальна мінералізація в Дніпрі та бюветі – перевищені, а в озері вона в нормі.
• Кислотність (рН) нашої води в бюветні та Дніпрі в межах норми, в озері вода – менша норми, тобто більш кисла.
• Вільний хлор в Дніпрі – завищений, а в бюветні та озері відсутні
• Експерти попередили, що порівнювати експрес-тести з професійним обладнанням не потрібно, адже лакмусові папірці – портативний метод, він має дуже велику похибку та неточності.

“В даних тест-смужках є 6 компонентів. У нашій лабораторії визначається близько 15-18”,
– пояснює Бірюков.

За словами Бірюкова, основними джерелами забруднення нітратами та нітритами є добрива, які використовуються сільськогосподарським сектором. А також підприємства, які скидають різні сполуки у водойми.

“Ними обробляються поля, потім йде дощ й ці речовини потрапляють у підземні води. З підземних вод вони починають “мігрувати” і десь вони відкладаються або попадають у поверхневі води, зокрема, і в колодязі до людей. Також різні підприємства, які використовують різні сполуки у своїх потребах і безсовісно скидають їх потім у поверхневі води, виводять труби і це все не регулюється. Речовин дуже багато, але переважно це пестициди з нашого агросектору”, – додав експерт.

Чи є безпечною вода в Україні?

Оксана Коноваленко, представниця “Водної ініціативи плюс Європейського Союзу для країн Східного партнерства”, каже, що в Україні змінений підхід до управління водними ресурсами. На сьогодні є розроблений документ “План управління річковим басейном Дніпра”.

Оксана Коноваленко зазначає, що основна причина забруднення – це неочищені стічні води комунальних підприємств та сільськогосподарський сектор. Зокрема, пестициди, є токсичними для тварин та біологічних жителів водойм в Україні.

“Якщо ми зробимо певні кроки та дії, ситуація не зміниться миттєво, але все згодом запрацює. І головне – припинити надходження забруднюючих речовин до природних вод. Найкраще та найдорожче, що треба зробити – це покращити стан всіх очисних споруд: комунальних та тих, які залучені у процесі виробництва. Також треба визначити кількість речовин, які можуть вноситися на поля. Це дозволить зменшити кількість негативних речовин, які будуть надходити до водойм. Нашими фахівцями розробляються сільськогосподарські практики й правила, за якими нам треба навчитися жити”, – додала Коноваленко.

Як змінити ситуацію на краще?

• У Європі одним із позитивних прикладів є покращення екостану Рейну у Німеччині, який перетворився із проблемної водойми на гордість країни. Україна має унікальний шанс полегшити ситуацію – місцеві спеціалісти, допомога ЄС та ініціативність громадян можуть змінити ситуацію на краще.
• Відповідальність за скорочення викидів сьогодні лежить на всьому суспільстві та державі. Щоб знайти рішення та запобігти наслідкам ймовірної екологічної катастрофи, треба знизити рівень забруднення та збудувати правильний діалог між всіма водокористувачами.
• У рамках своєї Угоди про асоціацію, підписаної з ЄС, Україна прагне розробити національні рамки, щоб збалансувати людську діяльність з потребами довкілля. У 2017 році Кабінет Міністрів України видав указ про підготовку планів управління басейном річок, ключового інструменту управління ЄС для вирішення нагальних екологічних проблем, одночасно реагуючи на занепокоєння громадян.

Проєкт “Водна ініціатива Європейського Союзу плюс для країн Східного партнерства” покликаний сприяти реформуванню водної політики в шести країнах Східного партнерства: в Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Головною метою є підтримка України в розробці Плану управління басейном річки Дніпро через допомогу. Зокрема, проєкт спрямований на надання підтримки країнам-партнерам в адаптації їх національної політики, приведення національного законодавства відповідно до Водної рамкової директиви ЄС та іншими багатосторонніми природоохоронними угодами.

Автор: Аліна Туришин

Статья опубликована на украинском и русском на 24tv.ua